Інгулець (Петрове) - Шахтар (Донецьк) 0:1 (28.11.2021)
19 грудня 2021
Інгулець (Петрове) - Шахтар (Донецьк) 0:1
14:00. 28 листопада 2021 року.
м. Кропивницький. "Зірка" ім. С. Березкіна. 2744 глядачів.
Чемпіонат України. Вища ліга.

З цьогорічним зануренням у аматорський футбол, я зовсім забув про існування УПЛ. Після скасуванням чемпіонату U-21 (тільки там можна було вичепити цікаві стадіони), якось зовсім перестав стежити за календарем найвищого ступеня вітчизняного футболу. З настанням зими, аматори пішли в сплячку, слідом за ними 1-я і 2-я ліги, і тільки УПЛ ще припадає пилом на футбольних полянах країни. Цими вихідними вибір був невеликий між Кривим Рогом та Кропивницьким. Обрав я матч Інгулець - Шахтар, бо у Кривому обіцяли зливу, а мокнути на футболі не входило до моїх планів.

Вже за традицією «Бла бла кар», смішні попутники і ось через якихось пару годин я вже гуляю по центру Кропиви. Через пізній виїзд з вини водія, часу для хитань по місту було не багато. Неспішна прогулянка центром, келих стауту в броварні «Дудляр» і вперед до стадіону Зірка. На підході до арени з’явилися невеликі скупчення людей, а це означає, що приїзд одного з лідерів викликав інтерес у місцевих любителів футболу. Квиток довелося купувати онлайн, оскільки через ковідні обмеження в касах їх продавати не планували, але в підсумку все таки продавали. Чорно-біла роздруківка розміру А5, от і весь білет. Так, нинішні тенденції продажу квитків добивають інтерес у їхньому колекціонуванні серед уболівальників. При проході на стадіон перевіряли білет, QR-код або тест. Покінчивши з формальностями, я рушив на трибуну ближче до гостьового сектору, який був порожній, але біля якого за традицією роїлися натовпи поліціантів. Непомітно впровадившись у їхні лави, було досить смішно поспостерігати за тим, як один з начальників "вставляв мозок" молодій поліціантці про субординацію і дисципліну, на що та у відповідь надула губи. А ще пильники закону без зазріння совісті по черзі проводили безкоштовно своїх знайомих через службову браму.

З початком матчу я вирушив на центр, де розташувалася основна маса вболівальників (у рівній кількості це були вболівальники Інгульця та Зірки, зустрічалися і вболівальники Олександрії) і зосередилося ядро активної підтримки вболівальників Інгульця. Вісім людей одягнені у футболки, шарфи та шапки у клубних кольорах живо підтримували свою команду протягом усього матчу. Чотири виїздюка Шахтаря розташувалися на заворотній трибуні, відмовившись залазити в клітку виїзного сектора. Але два молоді хлопці все ж таки зайшли на виїзний сектор, у результаті в першому таймі гості були поділені на два міні сектори.

У самій грі відзначити щось складно. Шахтар привіз напіврезервний склад, якого йому цілком вистачило для мінімальної перемоги над одним із аутсайдерів ліги. Команда Інгульца виглядала непогано, протягом усього матчу намагаючись грати на рівних, але досвід є досвідом.

Після матчу я рушив на лівий берег Інгулу, де у відреставрованому залі Енерго-Спорт подивився дві ігри чемпіонату Кіровоградської області з футзалу. Це вже моя друга спроба освоїти футзал. Але мабуть не моє, посеред другого матчу я знявся і вирушив у центр насолоджуватися кавою.