Маріуполь - Колос (Ковалівка) 1:4 (14.03.2021)
17 березня 2021
Маріуполь - Колос (Ковалівка) 1:4
14:00. 14 березня 2021 року.
с. Ковалівка. "Колос". 2348 глядачів
Чемпіонат України. Прем’єр Ліга.

Маріуполь – команда безхатченко, адже грає свої домашні ігри на виїзді. Причина банальна – газон стадіону не готовий до гри. Проте в даному випадку це нам було на руку, бо гра гарно лягала під недільний двійник та розклади собак.

Майже п’ять років тому я уже відвідував стадіон Колос, проте у той час він був зовсім не таким, і на мій погляд набагато кращим та душевнішим. Але сьогодні не про це. Сучасний Колос це новобудова на якій зіграно не так багато матчів. Все від паркану до сидінь виглядає новеньким та охайним. Зустрічає гостей парковка, під’їзди до арени зручні, покриття доріг достойне. Все довкола виконано у чорно-білих кольорах клубу. Магазином атрибутики є невеликий контейнер, до якого стоїть черга. Абсолютним хітом, окрім розеток, є шапки. Погода хоч і весняна, проте прохолодна – теплі речі у кольорах власного клубу гріють вдвічі більше.

Перед тим як потрапити на стадіон у нас відбувся невеликий діалог зі стюардами з приводу неможливості пронесення на стадіон їжі та напоїв. В нас були снеки, недопитий чай у термосі, канапки. Ми були ладні лишити речі в камерах схову, яких не було. Наполягаючи на своєму і наводячи приклади того як влаштоване життя на інших аренах, ми таки домоглися свого – нам пішли на зустріч. До речі, ми не мали наміру їсти свій харч під час матчу, адже гарно перекусили в собаці дорогою до футболу.

На матчі зібралося більше двох тисяч глядачів. Ми свої квитки придбали за 1 грн, тому вхід на арену можна назвати безкоштовним. Всередині стадіон справив гарне враження. Все вивірено і зручно. Ніяких тобі бігових доріжок – чисто футбольна арена, під конкретну команду. Так би мовити, стадіон здорової людини. Єдине, що можна додати – ще дахи, адже більшість матчів грають навесні або восени – а в таку пору часто падає дощ.

Щодо самої гри, то Колос без проблем розібрався із Маріуполем, наколотивши купу голів на радість активній публіці, котра жваво підтримувала своїх футболістів, щоправда здебільшого робила це досить примітивно. Але, чим багаті, тим і раді. Не вартувало очікувати від вікової публіки «Аргентини». По завершенню матчу ми стрибнули у автівку, що довезла нас до Фастова, а далі собакою добралися до Києва, де на завершення плідного дня випили по пиву та розбіглися.