Дністровець (Білгород-Дністровський) - Локомотив (Подільськ) 3:0
10 листопада 2020
Дністровець (Білгород-Дністровський) - Локомотив (Подільськ) 3:0
15:00. 12 вересня 2020 року.
м. Білгород-Дністровський. ДЮСШ. 180 глядачів
Чемпіонат Одеської області. Вища ліга.

Другий матч, який ми хотіли пробити у відпустці, припадав на суботу і мав відбутися у Білгород-Дністровському, між місцевим Дністровцем та Локомотивом з Подільська. Тому суботній ранок розпочався з раннього підйому і одеського вокзалу. З купівлею квитків на "собаку" нашу подорож було офіційно розпочато. Дві з половиною години в електричці пролетіли в супроводі неймовірних пейзажів моря, вітряків, які виробляють електрику, і вейксерферів.

Прибувши за місцем призначення, почали шукати банкомат, бо як відомо всім "хоперам" в таких містах без готівки ніяк. Поснідавши смачною піцою, почимчикували в бік Аккерманської фортеці, головного символу міста. Фортеця вражає, одразу приходить відчуття ніби ти середньовічний лицар. На масштабній території, кожен знайде собі чим зайнятися. Ми встигли дослідити всі закуточки величної споруди, зробити купу крутих фото і постріляти з лука та арбалета. Та найбільше нам сподобалося карбувати монети з індивідуальними символами для кожного з нас. До того ж мене здивувала моя В., яка набагато вправніше вправлялася з кувалдою ніж я. От що значить людина з вищою медичною освітою :)

Отримавши море емоцій, направилися в бік стадіону. Вже здалеку виднілася освітлювальна вежа. Швидко знаходимо центральний вхід і вриваємося на свято футболу.

Застаємо команди за розминкою, а стадіон в процесі реконструкції. Велика основна трибуна зовсім гола, а перед нею викопаний рів, в який постійно падав м’яч. Видно, що стадіоном займаються і з часом доведуть до ладу. Єдиним мінусом було штучне поле, що не є новиною для нижчих ліг.

Зробивши коло пошани, попрямували займати місця на трибуну біля будівлі адміністрації. Гра розпочалася з запізненням у п’ятнадцять хвилин, тому всі хто хотів встигнути на матч, мали змогу це зробити.

Матч пройшов під повною домінацією господарів поля, які були на декілька голів вищі за команду суперників. В сітку Локомотива влетіло лише три м’яча, хоча стовідсоткових нагод було з десято. Гравці Дністровця "піжонили", як Артем Мілевський в найкращі свої часи. Натомість "локомотивщики" спромоглися на декілька гарних контратак, але воротар господарів зробив два фантастичні сейви і залишив свої ворота на замку.

З цікавинок даного матчу було те, що болбоями на матчі були вихованці місцевої дитячої школи, далеко не кожна команда, яка грає на область має дитячу академію. Дуже насмішила пані медсестра, випускниця місцевої школи медицини, у якої була мабуть найкоротша сукня в світі, величезні окуляри і перчатки натягнуті по лікоть.

Пролунав фінальний свисток і місцева публіка побігла вітати своїх улюбленців, а ми попрямували далі. Відвідавши місцевий кінотеатр, щоб згаяти час до від’їзду, попрямували на вокзал. Звідти потяг відвіз нас втомлених і наповнених емоціями до Одеси.

До зустрічі на стадіонах України!