Забір’я - Хотів 3:2 (25.10.2020)
26 жовтня 2020
Забір’я - Хотів 3:2
15:00. 25 жовтня 2020 року.
с. Забір’я. "Нептун". 35 глядачів
Чемпіонат Києво-Святошинського району. Друга ліга.

З метою заощадження коштів та збереження романтики мандрів вирішив поїхати до Боярки собакою. Але тяга на потрібний мені час виявилась підвищеного класу із цінником 53₴. З них 15₴ склав касовий збір. Багато живуть касири Укрзалізниці! Менше з тим, півгодини в дорозі, і я у Боярці. Києво-Святошинський район - рай для копанкомандрів. Я міг вийти раніше та відвідати матч у Вишневому, міг відвідати гру в Боярці, але ті стадіони я вже бачив. Тому коло станції застрибую до автобусу в Забір’я. Дорога до цього села із милозвучною назвою пролягає крізь ліс, який тішить око та душу осінніми барвами. Обабіч дороги безліч автівок. "Грибники" - подумав я. "Граундхопер" - подумали люди, що виїхати на пікнік. Село з двох боків оточене озерами із також милозвучними назвами: 4-те, 5-те, 7-ме. Дорога його берегами нагадує мені краєвиди Фінляндії, яких я ніколи не бачив на власні очі. Стадіон знаходиться край села. З одного боку будинки, з усіх інших - нива, з якої вже зібрали врожай. Стадіон не якийсь там сільський без назви, а "Нептун". Озерну тематику обіграно на п’ятірку. До того ж спосносором команди є місцевий риьний парк. Унікальна назва. Сам стадіончик досить милий - дві невеличкі металеві трибуни із дахом. Якість поля вища за середньостатистичне поле обласного рівня. Приємно і загалом не дивно, адже футбол Києво-Святошинського району тримає найвищий рівень організації змагань, який мені тільки траплявся у районах. Та й більшість областей має чому повчитись у КСРФФ.

До початку гри на трибуни підтягнулось кілька десятків глядачів. Дівчата та друзі гравців, місцеві дітлахи, усіх потроху. В гості до Забір’я завітала команда з Хотова. Відносно дальній виїзд для них. Близько місяця тому поїздка на гру до Хотова мене сильно розчарувала, адже місцева команда грає на полі, вужчому за норми метрів на десять. Між карним майданчиком та боковою лінією лише метри два. Таким чином хотівці отримують сильну перевагу над гостями. На жаль, регламент районних змагань дозволяє такі розміри. Отож склавши до купи усі чинники, мої симпатії у цій грі були на боці господарів галявини.

У складі гостей четверо преставників чорного континенту. Якихось проявів виняткового таланту у їхній грі не помітив. Навіть у фізичній боротьбі, яка мала б бути фішкою габаритних африканців, вони частенько поступалися. Апогеєй стала помилка центрального захисника, який взагалі програв м’яч біля власних воріт та прівіз із простої ситуації на власні ворота гол, за що вибачався "ізвіняюс, я сдєлал ошибка". В першій половині Забір’я забило три сухі голи. В другій половини гості повернули інригу, але врятуватись від поразки все ж не спромоглись.

Ще у на початку гри помітив відомого фаната Оболоні коло трибуни. Отож матч минув під балачки про футбол Туреччини, виїздки в умовах карантину, стадіони України та все таке інше. У перерві збігали до крамниці по напої. Коли повернулись, то виявилось, що друга половина розпочалась відчутно раніше. В районних змаганнях команди часто погоджують між собою скорочення перерви. Отож гра розпочалась із запізненням, але фінальний свисток пролунав приблизно за розкладом. Жодної користі нам з того не перепало, бо ж до зворотньої маршрутки все одно лишалось хвилин сорок. Довелося чекати, хоч пан Денис і поривався піти 5 км до Боярки крізь темний ліс. Пробували ловити попутки, але місцевий мешканець запевнив, що водії перед лісом увечері нікого тут не беруть. Тим не менше хвилин на 15 раніше нас все ж забрала прохідна маршрутка Княжичі - Боярка. Отож до Забір’я можна дістатись двома різними рейсами, жоден з яких не сполучається із Києвом. Не всі дороги ведуть до столиці. Прибувши якраз до відправлення собаки, встигаємо таки зекономити (це вже була не комфортна) та дістатися столиці у 4,5 рази дешевше. 87₴ транспортних витрат до цього милого села. Дешевше за путівку в Єгипет, а за емоціями нічим не гірше!