Чорноморець (Одеса) - Гірник-Спорт (Горішні Плавні) 1:1 (11.09.2020)
21 жовтня 2020
Чорноморець (Одеса) - Гірник-Спорт (Горішні Плавні) 1:1
19:00. 11 вересня 2020 року.
м. Одеса. "Чорноморець". 957 глядачів
Чемпіонат України. Перша ліга.

Епопея з Covid-19 у світі продовжується і знайти матч вищих дивізіонів з глядачами досить проблематично.

Тому, плануючи маленьку відпустку в Одесі, я не плекав надій відвідати матч місцевого Чорноморця, який зараз прописався у Першій лізі України. Та фортуна посміхнулася, і за день до матчу прийшла звістка про допуск глядачів на стадіон. Одразу постало питання з придбанням квитків, які мали продаватися "виключно" онлайн.

Продаж перепусток на "легендарний" матч розпочався наступного дня десь о першій годині дня. Тут і почалася боротьба між системою продажу і китайським смартфоном. Промучившись годину, подзвонив товаришу в Київ, який спокійно мені їх придбав, за 100 грн кожний + системний збір. Як на мене цінник не відповідає майстерності команд. Всі квитки були в одну ціну, тому ми шикували по повній і обрали ВІП сектор.

Вирішивши питання квитків, продовжили відпочинок на сонячному пляжі. Декілька годин по тому, заскочивши в готель і смачно підкріпившись в грузинському ресторані, почимчикували на свято футболу.

Підходячи до пам’ятника Шевченка, бачу діда, який продає різну футбольну атрибутику. Отже два значки нині не існуючих клубів, їдуть на Київ. Просуваємося вперед, бачимо стадіо, робимо пару фото і вирішуємо розвідати, що цікавого є у фан-шопі.

Моєму обуренню не було меж, коли я побачив, як люди заходять купувати квитки до цього фан-шопу. Мало того, що я витратив свій час, безуспішно купуючи їх онлайн, напрягав свого товариша, так ще й не зможу вкласти до колекції квиток з матчу. Будучи колекціонером футбольних квитків, я ненавиджу електронні перепустки, це звичайно зручніше, але квиток – це такий самий атрибут матчу, як шалик чи футболка улюбленої команди. Та поступово ми його втрачаємо.

Фан-шоп Чорноморця на рівні, особливо порадувала велика кількість знаків і роз Прикупивши пін, пішли на свій ВІП-сектор. Шмон був поверхневий, а проводили його не стюарди, а представники якоїсь місцевої охоронної фірми, які були більше схожі на тітушок. Обов’язковим атрибутом гри мала стати медична маска і соціальна дистанція, але все це пішло під три чорти. Всі сиділи, як хотіли, лускали насіння, попивали півас і кричали, що арбітр "поц".

М’ячик розпочався з гімну України, але дикторка, схоже, не знає, в якій країні вона живе і свої оголошення робить на "русскам язике". Як на мене це жлобство, яке роками не змінюється в нашій країні.

Початок гри був динамічним і в’язким, команди перекидалися напівмоментами, які не призводили до небезпеки. Гравці Чорноморця володіли ініціативою, а "гірники" компактно оборонялися і декілька разів непогано контратакували. Воротар господарів не дав приводу сумніватися в тому, що він професіонал свого діла. Під крики "Сергей Иванович- давай игру" (мова йде про Ковальця головного тренера Чорноморця) закінчився перший тайм.

В перерві вирішив прикупити водички. Але побачивши кілометрову чергу, вирішив не гаяти часу і повернутися на своє місце. Аж тут ловлю погляд одного з хлопаків, який здивовано дивиться на мою футболку з ромбом Динамо Київ і перекреслиною мордою всім відомого циганського будулая, який став нашим тренером. Посміхаюсь в бік хлопа і йду на своє місце, дивлячись як він йде до свого складу. Як я зрозумів ультрас Чорноморця. Були думки, що хлопці захочуть "побалакати", але все обійшлося без ексцесів.

Почався другий тайм. Якихось кардинальних змін не сталося, Чорноморець давив, глядачі продовжували кричати, що суддя "поц", а воротар гостей грав в гру "Гаряча картопля", йому все ніяк не вдавалося зафіксувати м’яча. Матч йшов до закономірних 0-0, та тут виніс м’яча, нападник Гірника йде до останнього і якимось чином переправляє круглого у бік воріт. Ніхто не очікував, але Роман Підківка (вихованець львівського футболу) втрачає спочатку ворота, а потім і рівновагу і шкіряний повільно і зрадливо закочується у сітку. Гірники побігли вітати свого героя, а одесити чим швидше хотіли відновити гру, щоб відігратися. І за декілька хвилин на табло засвітилися 1-1, гравець Чорноморця замкнув подачу з кутового на дальній стійці.

На цьому матч добіг кінця і всі почали розбрідатися хто куди. А ми почимчикували до броварні, випити місцевого крафта.

До зустрічі на стадіонах країни!