Веселинівський район - Братський район +:- (08.08.2020)
12 серпня 2020
Веселинівський район - Братський район +:-
15:30. 8 серпня 2020 року.
смт. Веселинове. Селищний. 55 глядачів
ВФСТ Колос. «Рідне Прибужжя».

Ще на початку тижня я почав моніторити сайти федерацій Херсонщини та Миколаївщини. Там-то і впав мій погляд на анонс до кубку «Рідне Прибужжя». Чим саме примітні кубки ВФСТ Колос, то тим що, у ньому беруть участь збірні районів з усієї області. А це шанс вичепити рідкісну арену, на якій дуже не часто проводять футбольні змагання.

У цій першості я зацікавився матчем у Веселиновому, тому що на моїй пам’яті команда з смт не брала участі у чемпіонатах області, а про місцевий чемпіонат району я нічого не чув і не бачив. Учора мені на очі попалася інформація, що ФК Веселинове взагалі бере участь у відкритій першості міста Вознесенськ. А там усі матчі проходять на Центральному стадіоні Вознесенська.
Вирішено, треба пробивати. Хто знає, коли випаде наступний шанс відвідати з матчем такий не популярний районний центр на футбольній мапі Миколаївщини.
Саме цей факт змусив мене вилізти уранці з м’якого ліжка і відправитися в таку спеку на виїзд.

Але щоб цей виїзд відбувся, я пройшов квест під назвою "дізнайся у федерації де проходить матч". Почав я з листа у федерацію футболу Миколаївської області. Хочеться відмітити, що відповіли дуже швидко. Також швидко мене перенаправили на голову комітету проведення змагань. Добряче здивувавшись моєму дзвінку, він перенаправив мене на голову арбітрів Миколаївської області, мов він точно повинен знати. Молодий чоловік десь мого віку теж здивувався моєму дзвінку, але допоміг розібратися в ситуації і скинув мені номер голови ВФСТ Колос, який і організовує цей турнір. Далі на мене чекав фінальний рівень, на якому мені відразу ж поставили питання : "А ви хто"?.
Але трохи розговорившись, мені детально розповіли де, коли і о котрій пройдуть матчі. І навіть пропонували недільний матч у Березнеговатому, але спасибі, там ми вже бували. Глибоко шанована Федерація,
хіба не можна відразу на сайті давати повну інформацію? Адже з цього і починається популяризація футболу, хіба ні? А доки виходить так, що аби уболівальникам дізнатися інформацію про матчі нижче рівня чемпіонату області, треба добряче попітніти!

Здолавши пекло обласних доріг, я із запізненням але все-таки прибув в пункт призначення. До початку матчу ще залишалося пару годин.
Зазирнувши в місцевий магазин і прикупивши провіанту, я вмостився в самому серці Веселинового, де в тіні під блакитними ялинами попивав пивце, закушуючи його плавленими сирками та спостерігаючи за процесом весільної фотозйомки.

Варто відмітити, що через Веселинове проходить не лише вбита траса з Одеси, але і залізничне сполучення з "перлиною біля моря". Увесь мій час перебування тут з будь-якої точки населеного пункту було виразно чутно шум проїжджаючих потягів.
Це надає особливого шарму районному центру.

Прийшов на стадіон коли годинник показував початок матчу, але команди не поспішали його починати.
Гравці Веселинівського району неквапом чіпляли сітку на воротах. Матч розпочався з півгодинною затримкою, а це означало що мені треба буде йти раніше з матчу, оскільки я узяв квиток на останній автобус, який повинен був забрати мене якраз після закінчення матчу.
Під час в’ялої розминки команд мені пощастило почути розмову гравців обох команд. Гравець господарів підійшовши до гостей промовив: "Ви там сильно не бігайте, я прийшов футбол подивитись, а не бігать за вами".
На що приїжджий гравець запропонував відразу пробити пенальті і піти бухати.

Про сам футбол розповідати нічого, темп гри був дуже млявий і мабуть від спеки команди грали швидше в "бий-біжи", збиваючись двома командами в купу навколо м’яча.
Це дивно, адже команда з Братського на минулому тижні вийшла у фінал кубку Миколаївської області, впевнено розбираючись зі свома суперниками.

У самому розпалі моїй фотозйомки тріо місцевих копів з автоматом на грудях, вирішили подивитися поближче, що ж це за чужак ходить тут і фотографує все поспіль. Але вони виявилися настільки ледачими,
що не стали йти до мене пішки, а зробили круг шани навколо футбольного поля на своєму позашляховику. Схоже це єдине, що було цікавого в першому таймі.

Відразу після свистка мені довелося широким кроком йти на автостанцію, так і не дізнавшись яким був фінальний рахунок. Легке розчарування від перерваного матчу все ж було присутнім, але задоволення навіть за якихось три з половиною години було значно більше.

ПС. З’ясувати підсумковий рахунок матчу зрештою не вдалось. Відомо лиш те, що в наступний етап пройшли господарі.