Литва - Шотландія 0:3 (01.09.2017)
06 жовтня 2017
Литва - Шотландія 0:3
21:45. 1 вересня 2017 року.
Vilnius. LFF Stadionas. 5067 глядачів
Відбірковий матч до ЧС-2018

Дорогою на матч рідної збірної доля мала занести нашу компанію до Литви. Звісно, цікаво було дізнатися – що ж то таке – литовський футбол. Після перегляду календарів внутрішніх змагань нам світила тільки «Недільна ліга» - аналог нашого аматорського чемпіонату України. Прояви фанатизму і цікаві стадіони все ж таки можна знайти і на цьому рівні, але такі матчі проходили далеченько від Вільнюса і вимальовувалася реальна невписка в літак на Рейк’явік, а ігри, які ми теоретично могли побачити проходили на анти-ПСФних стадіонах з каркасними трибунами та штучними газонами без фанатів… Я вже змирився з тим, що або не побачу нічого, або буду споглядати футбол дворових команд. І тут в голові промайнула думка: « А як щодо збірних?» Лізу в інтернет і … ВУАЛЯ 1.09 Литва – Шотландія у Вільнюсі о 21-45! За планом ми мали прибути до столиці балтійської країни саме в цей день приблизно о 18-00.

Наступний крок – квитки. Спершу спробував придбати тікети через павутину. Потрібний сайт запросив по 30 євро за квиточок. «Некисло» - подумав я і закинув цю інформацію колегам. Обоє відразу відписалися від такого задоволення. Я ж твердо вирішив – буду пробивати. І наткнувся на нову проблему – оплатити контрамарки можна лише за допомогою карток литовських, латвійських, естонських та фінських банків. Тупість як на мене. Ця локальна невдача лише розпалила мою жагу потрапити на перший іноземний матч по ГХ. Короткі пошуки людини, яка б змогла придбати для нас квитки, вивели мене на Хамеса. Він пробив нам тікети на сектор литовських ультрас по 17 євро (2 з яких підуть на майбутні перфи). FUCK OFF LFF та сайт ticketmarket.lt

За день до гри Хамес кидає фейсбучний лінк на ходу місцевих ультрас від центру міста до стадіону. Накльовується мегаактивний граундхоппінг. 1.09 близько до 17-00 прибуваємо на білорусько-литовський кордон і за законом ВЕЛИКОГО ЗАПАДЛА застрягаємо в черзі… Півторагодинне очікування робить нам нерви – на марш не встигаємо точно. Нарешті стаємо на паспортний контроль. 5 хвилин і в наші чисті біометричні паспорти ліплять по першій шенгенській печатці. Безвіз таки працює. Далі доволі швидко долаємо відстань між кордоном та Вільнюсом, вписуємося в хостел і мчимо на зустріч з Хамесом.
LFF Stadionas – це стадіон литовської федерації футболу і, одночасно - ганьба литовського футболу (за версією Хама). По факту – аналог нашого київського стадіону ім. Баннікова. Арена має дві каркасні трибуни та одну вбудовану в адмінбудівлю (роздягальні, суддівська і тп.) з пластиком. Замість другої заворотки зробили невеличке тренувальне поле. Газон – штучний. Місткість – 5067. Дивлячись на цей стадіон, хочеться поржати в обличчя функціонерам нашої федерації, які не дозволяють деяким командам проводити матчі на своїх рідних аренах. А ще тут є турнікети, на які так сильно дрочать в УЄФА (до речі при вході на гостьову трибуну у Рейк’явіку нічого такого немає і це ніяк не завадило проводити один з центральних матчів відбіркового турніру).

При вході на стадіон одразу кинулися в очі розміри «Тартанової армії». Скотти прибули до Прибалтики мінімум двотисячним мобом і упивалися відносно дешевим пійлом. Візуально здавалося, що гостей на трибунах ледь не більше за господарів. Вони розмістилися на заворотній трибуні. Сектор місцевих хлопців знаходиться на протилежному краю каркасної центральної трибуни. Цього вечора на ньому зібралося 150-200 чоловік. Форма одягу – більшість на футболках збірної, іноді проскакують персонажі на клубних. Рози 50/50. Половина – збірна, інша половина – клуби (Жальгіріс, Каунас, Таурас, Шяуляй).
Незважаючи на багаторазову перевагу у кількості, трибуну гостей на нашому секторі було практично не чути. І не тому, що вони заряджали тихо. Особисто для мене стала несподіванкою така палка і доволі гучна підтримка місцевих. Більшість зарядів литовці співають і роблять це доволі бадьоро. Ми могли підтримувати лише короткі зрозумілі заряди + три хлопка. В середині першого тайму гості двічі підряд забили і в принципі по рахунку стало все ясно. Але варто віддати шану господарям – вони не полишили підтримку і рвали свої голоси до фінального свистка, місцями суцільними нон-стопами. Остаточний рахунок 0-3 ніяк не знітив (мабуть і тому, що був очікуванним) литовців і вони продовжували співати навіть тоді, коли команда вже пішла з поля. Гості окрім своєї кількості і п’яних виразів морди-ліца чимсь особливим не запам’яталися.
Насамкінець хочеться подякувати Остапу, Декстеру, Хамесу та Дюшесу. Без кожного з Вас я б не зміг відкрити свій міжнародний ГХ-лист на цьому матчі. Респект, хлопці!