Агробізнес (Волочиськ) - Нива (Вінниця) 1:0 (09.09.2017)
12 вересня 2017
Агробізнес (Волочиськ) - Нива (Вінниця) 1:0
17:00. 9 вересня 2017 року.
м. Волочиськ. "Юність". 1900 глядачів
Чемпіонат України. Друга ліга.

З днем міста, Вінниця! З найкращим цирковим шоу від керівництва місцевої футбольної команди професіоналів. Прекрасний приклад, що людина не награлась у дитинстві й має команду за іграшку, як дівчинка ляльку. Хочу - красиво одягаю, хочу - голу в багнюку макаю. Одним словом, зганьбив на всю країну команду своєю дівчачою поведінкою, зробивши з гравців та вболівальників блазнів. А вболівальникі, як оті древні люди, що боялись зайвий рух зробити, щоб величні боги не загубили їх врожай чи прикрили сонце хмарами. Вінничани ніби зомбі слухають свого президента й слова злого в його бік навіть не думають, бо велика біда чекає на них через непокору. А все ж так просто - набив собі герба на тілі, волаєш "Вперед, Вінниця!", що ще для щастя треба? А те, що людина ганьбить славне місто, то це все коментарі злих людей. На домашніх матчах можна дозволити собі бути трішки героєм й трішки погрожувати найманцям-іграшкам-гравцям короля. А слідкувати за виконанням своїх слів - немає часу чи грошей. Ще й день міста з шаровим концертом зірок, й чарку випити за любий герб треба. А якщо клуб не організовує транспорт, то треба напружитись й почати міркувати над маршрутом. Надто клопітно самому думати. Є ж король, що дасть завдання. Не зважаючи на те, що король голий. Який взагалі смисл у команді, у вболіванні за неї?

А тепер перейдемо до хронології подій.
Просто так їхати до Волочиська нудно. Тому відразу у план був записаний саме матч з Нивою-В, бо непоганий виїзний сектор збирається, плюс особисті контакти з представниками руху. Веселий день перетворився на пекло. Я ще ніколи не відчувала стільки відрази й злості.

За кілька днів з’являється новина, що пан Вовк не везе команду на гру, бо повний місяць, критичні дні, особисті проблеми з керівництвом команди противника, загалом повний набір ображеної дівчинки. Ще виливає усе і соцмережі й ретельно затирає коменти. А він правда був військовим?

Ну ок. Не буде гри, поряд завжди можна щось знайти. Здаю частину квитків, виправляю маршрут. За 10 хвилин до зупинки потяга у Волочиську знаходжу новину, що цар щось там переміг й гра відбудеться. Мабуть після звільнення бухгалтера сам порахував, що штраф може бути більшим, ніж поїхати на матч. О шостій ранку вистрибую на перон, знов обмінюю квитки й прямую на автовокзал. Бо у Волочиську, окрім вокзалів, стадіону й будинку культури, дивитись нічого. А от у сусідньому Підволочиську трішки краще. До нього 6 км й квиток коштує 4,41 грн. Водій й касири ретельно перевіряють наявність квитків у пасажирів.

Ранок був зимний, тому катаємось маршруткою. Ці два міста були побудовані різними урядами й розташовані на кордоні між Австрійською й Російською імперіями. Це лишило величезний відбиток на архітектурі. На жаль, багато прекрасних будівель й замків у Підволочиську не зберіглися, проте стадіон доволі милий. Тільки от питання - стадіон межує із кладовищем, чи є у гравців якісь прикмети й забобони з приводу потрапляння туди м’яча?

Вертаюсь пішки. Тернопільську й Хмельницьку області розділяє невелика річка Збруч, на березі якої поміж дерев знаходжу гойдалки, де проводжу практично увесь час до матчу.
За дві години до початку гри на "Юність" починають зтікатись гравці. Діти, що подають м’ячи запекло сперечаються, хто з них буде на матчі з "Вересом". За годину прибувають гравці "Ниви-В".

Білети та програмки роздають на вході. Встановлюють мангал для шашликів, палатки з сувенірами та сємками. Центральна трибуна знаходиться проти сонця, тому лишається напівпорожньою увесь матч. А протилежна під деревами забивається повністю. Стадіон знаходиться між громадським парком й лісом. Деякі люди лишаються у парку й дивляться за парканом. Шарові білети роблять свою роботу - більшість не знає, у якій формі бігає їх команда. Вони тупо прийшли пивка під шоу попити. Активної підтримки "Агробізнеса" удома не має - ніяких "Вперед!" й прапорів, котрі вивозяться на виїзди. Тільки смоктання заборонених регламентом дудок. Для підвищення у класі треба буде зробити багато на цьому стадіоні. Навіть у Підволочиську електроне табло. А тут хлопчик з драбиною.

Гостьовий сектор зібрав кілька чоловік. Мабуть сильно образились на мої слова про бездійство й майже усю гру мовчали. Перемога, яку святкував їх король, виявилась фіктивною - керманич "Агробізнеса" був присутнім на грі, ще у перерві висловив подяку на честь свята фізкультури кращим спортсменам Волочиська. А хижий Вовк занурився у інтернет, писав черговий пост й продовжував терти коментарі. Був з командою у важку хвилину й робив усе, що міг. Тим часом його команда пропустила з пенальті, набрала купу жовтих карток, ще й на червону набігали. Ентузіазму до гри у вінничан не було. Активно бігав тільки чорний раб - відпрацьовував зарплатню й волав матом на усіх. Місцеві дівчата після гри стояли до нього у черзі заради селфі.

Хто там питав про емблему на грудях? Де ці люди? Як цинічно на цьому тлі виглядає новина про створення фан-клубів й нагорода наймолодшого вболівальника, який до речі, приїхав на гру у Волочиськ.

Загалом, прекрасне циркове шоу. Слідкуйте за інтернет бійцями. Повинно бути цікаво. Хто винен? Бухгалтерка з подругою вже поза грою. Хто ще лишився? Яку колоду в своїх очах не бачать люди?

"Ти не розумієш! ВІН! (нібо про бога говорять) кине команду!" А те, що він відверто сре у душу усім цім людям - не важливо. Як там говориться - він терпів і вам велів? От вони й слухняно терплять. Навіть не шкода вінничан, бо вони самі плекають своє горе. А може це горе лише з мого кута зору, а з їх - суцільне щастя?

День терпіння й ненависті у Волочиську добігає кінця.

"В той самий день, коли станеш королем
Ти першою за грати кинеш совість
Собі лиши життя жагу натомість
Всім нам накажеш жити без проблем"

Їдьмо далі й наспівуємо хіт сезона.