Зірка (Кропивницький) - Верес (Рівне) 1:3 (06.08.2017)
10 серпня 2017
Зірка (Кропивницький) - Верес (Рівне) 1:3
17:00. 6 серпня 2017 року.
м. Кропивницький. "Зірка". 1777 глядачів
Чемпіонат України. Вища ліга.

Перша частина "двійника" ТУТ.

Подорож не припиняється. В очікуваннія потяга змінються день. О першій годині без затримок вписуємось у прохолодний вагон. За кілька годин знов зустрічає Вінниця. Говорять, що всі дороги ведуть у Рим, а поки що Тернопіль й Вінниця в лідерах, як ланкові станції пересування між стадіонами.

О четвертій ранку Вінниця - місто мрії інтроверта - поодинокі автіки пролітають дорогою й суцільна тиша, навіть Буг тихенько дивится свої сни. Трішки більше години знадобилось щоб пройти усе місто до точки зустрічі з блакаром. Маленьки хмаринки видавили з себе дві великі краплини й далі загущували спеку. А так хотілось хоч трохи прохолоди. Подальша дорога теж була більш-менш спокійна й об одинадцятій ранку ми вже були в Кропивницькому. Цього року тут ще спекотніше. Різка зміна температури після машини майже призводить до запаморечення, але усе якось обішлось. Разом з Кінгом та його новою стрічкою пересиджую самий пик спеки у кінотеатрі. Далі до головного місця - броварні у центрі. Саме вона була однією з перших причин приїхати сьогодні сюди. Місцеві апасні молодики назвали мене й заочно рівненьських виїзних божевільними, бо у таку спеку приперлись на матч бозна звідки.

З Рівного хлопці підкатують за кілька годин до початку матча.

Не зважаючи на те, що на гостьовий сектор не було заявки від клубу, біля воріт пасеться чимало представників порядку. Пильнували кожен крок увесь матч й бурчали, що нікого не повинно бути на секорі. Якого біса тоді самі приперлися на матч?

Гостьовий сектор напроти палючого сонця. Робітники стадіону люб’язно надали технічну воду, щоб гості не погоріли. Проте чорні люди нормальну воду відібрали на вході. Коли фотографувала сектори змогла наколядувати води у глядачів.

Поки по всій країні діє перемир’я, на багатьох домашніх секторах шириться розділення. Кропивницький не виключення. Кількисть на обох трибунах вражає. Тільки представте, що вони могли робити разом. Проте вони одне одному не заважають й заряди з прапорцями виконуються по черзі - спочатку червоно-жовті покричать, потім біло-зелені. Хоча репертуар досі примітивний.

Маленька кількість рівенських "вовків" не стала проблемою для доброго звуку - їх було чути на протилежному боці стадіону.

Вихованець одеського "Чорноморця", який зараз захищає ворота "Зірки", не зміг здолати напір "Вереса" й протустив 3 гола. Хоча увесь матч показував гарну майстерність.
Що за мода така ліпити лого спонсора на дупі? Це значить - який спонсор, таке й місце для нього на формі? Особливо красномовно воно на білій формі. Добре хоч не жіноча команда.
Мені дуже прикро, що спортивний принцип в нашій федерації не катується й кабінетні інтриги вирішують долю чемпіонатів. Сподіваюсь, колись налагодиться усе та не буде команд без стадіонів й медалі будуть отримувати найсильніші. А зайві гроші будуть вкладатись у розвиток футболу й виховуваня зірок. А відданість кольорам і традиціям у ультрас буде палкою та щирою, з краплиною дитячої наївності й великому ентузіазму, як у рівненьських хлопців, за що я їх поважаю.
Все ж обидві поїздки до Кропивницького за рік – одні з найвдаліших й емоційних :)
Для всіх скептиків - робити двійники у нашій країні можливо, навять якщо матчі у різних кутках України. Наша країна дуже компактна й логістика між містами швидко еволюціонує. Тож не гайте час – катайте :)