Полтава - Десна (Чернігів) 0:1 (21.05.2017)
25 травня 2017
Полтава - Десна (Чернігів) 0:1
16:00. 21 травня 2017 року
м. Полтава. "Лтава". 160 глядачів
Чемпіонат України. Перша ліга

У суботу заглянув у календар першої ліги і побачив цю гру. Одразу згадалося, що останні домашки цього сезону «Полтава» буде проводити на Крутому Березі. Чому б не пробити по ГХ ще один стадіон – подумалося мені, і я закинув пропозицію у чат полтавських поціновувачів копанки. Чубайс, Нац та Алімон підтвердили своє бажання проїхатися на футбол.

Погода у неділю всіляко залякувала мене і моїх супутників, ганяючи по небу хмари та періодично окропляючи дощем. Врешті решт один здався і не захотів покидати свій барліг, але до нас раптово приєдналася моя дружина. Тож вантажимося у маршрутку і пхнемо на південно-східну околицю міста. З кінцевої зупинки «Дублянщина» сіроманськими стежками потрапляємо на стадіон «Лтава».

Оскільки з супортом «Полтави» ми знайомі, то розміщуємося коло гостьового сектору. З Чернігова приїхало близько 30 чоловік. Чуб запримітив серед виїздюків свого знайомого – дивного діда з англійського Шеффілда, який ганяє за «Десну» (по Англії він за Уендсдей, ніяких Юнайтед!), перетерли (якщо можна назвати словом «перетерли» ту суміш мовних конструкцій) з ним за життя-буття, пригостили гарбузовими сємками. Тим часом почався матч. Телефонує Алі і задає просто геніальне питання: « А де грають?» Тупка привела його під закриті ворота «Локомотива»… гг. Останнє, що я почув у телефоні після затяжного е-е-е-е-е-е було: «Зараз буду».

По ходу першого тайму я усвідомлюю ще один цікавий факт по турнірному розвалу першої ліги. У разі програшу «Вереса» і своєї перемоги «Десна» гарантує собі вихід до ПЛ на наступний сезон. На матчі такого штибу я ще не бував. Цей ніштяк безперечно додавав вогню гостьовим фанатам. Перший тайм минув досить швидко. Репертуар біло-синіх в принципі стандартний: заміни назву команди чи міста/кольори клубу і те саме можна почути практично на кожному стадіоні. Але хлопці заряджали з душею, з вогником, тому звучало це все досить бадьоро. «Містян» теж було чути на нашому краю трибуни в паузах між зарядами гостей.

У перерві відправляємося за «Диканськими вечорами» до місцевого магазу «Ворскла» і трохи застрягаємо в черзі. Ще в середині чуємо воплі радощів з боку стадіону – хтось забив. Судячи з того, що коло магазу скочуть дикі танці хлопці з біло-синіми розами, то цей хтось – гості.

Повертаємося з пінним на трибуну і кидаємо свій погляд в лайвскор. Там досить неочікувано світиться 2-0 у матчі «Нафтовик» - «Верес». Повідомляємо виїздюкам рахунок паралельної гри. Це ще більше розпалює їхні серця. Починається 10-хвилинний нон-стоп. «Десна» не збавляла тиск на полі до останніх хвилин. Мені сподобалося, що футболісти не тягнули час, не відбивали м’яч куди-небудь, практично не валялися на полі. Бляха, вони грали! Грали до останнього свистка! Фанати відповіли тим же – не замовкали зовсім. Кураж є кураж. Звучить фінальний свисток і практично всі виїзні вибігають на поле, щоб разом із футболістами святкувати вихід до ПЛ. Круті емоції! Це не чемпіонство, ні, це крутіше! Для мене матчі, в яких вирішується доля підвищення у класі, якісь с-ка магічні. В них захована така емоційна бомба, що ніяким чемпіонствам з цим не зрівнятися. Вітаю Чернігів!

Катайте, пацани. За клуб, за збірну, по ГХ. Катайте, бо це класно!