Hellas Verona - Ternana Calcio 2:0 (28.02.2017)
06 травня 2017
Hellas Verona - Ternana Calcio 2:0
20:30. 28 лютого 2017 року.
Verona. Stadio Marc’Antonio Bentegodi. 12724 глядачів
Чемпіонат Італії. Серія Б.

Пограундхопити в Італії мені мріялося давно. По-перше, все таки Італія вважається матір’ю ультрас-культури на нашому континенті, а по-друге, аж надто гарні стадіони у італійців. Нових тут, на щастя, практично немає, досі стоять старі арени з ЧС-1990. Крім того я ще жодного разу не бував в Італії. Для жителя півдня Німеччини це, до речі, більш ніж незвично, адже все німці хоча б раз відпочивали в Італії. Вперше я вибрав в якості транспорту лоукост. Тож діставшись до Нюрнберга швидкісним поїздом, ми вилетіли на Ryanаir в аеропорт Бергамо. Разом зі зворотнім квитком було заплачено лише 50 євро, причому якби я брав квитки не так спонтанно, то можна було б і за півціни полетіти.

Бергамо знаходиться на півночі Італії відносно недалеко від Мілана. Місто прославлене своїм футбольним клубом Atalanta, але відвідування їхньої гри цього разу в плани не входило. Відразу після прильоту ми попрямували на автобусі в романтичну Верону. Мій німецький колега граундхоппер позитивна відзивався про це місто, стадіон та місцевий клуб Hellas, тому я просто не міг не потрапити сюди за першого ж відвідання Італії. Відразу ж у день прибуття на мене чекав матч Hellas проти команди з міста Терні. На жаль, суперник випав не дуже, бо фанати цього клубу бойкотують виїзні гри своєї команди, до того ж це був будній день. Але іноді вибирати не доводиться - бери що дають!

З’ївши за якихось 5 євро величезну піцу, я пішки попрямував до стадіону. Від вокзалу, де недалеко знаходився наш готель, йти до нього близько 15 хвилин. Вже зовні Стадіон Бентегоді однозначно виділяється серед сучасних одноманітних арен... Справжній колізей 20-го століття! Навколо повно різних будок з різноманітним їдлом та випивкою, де вже більш ніж за годину до матчу гуртувалися люди. І це у будній день, друзі! Я рушив до кас, що знаходяться в контейнері навпроти головної трибуни. В Італії в перших двох лігах важливо мати при собі паспорт, тому що прізвище не просто вписують у квиток, але і порівнюють з паспортом при вході. За цілком адекватні 18 євро я купив собі перепустку на протилежну трибуну. Звідси відкривається гарний вид на Curva Sud та на гостьовий сектор. Аналогічні місця на центральній трибуні коштують значно дорожче.

Зайшов на стадіон я досить рано, але господарі вже розвішували свої банери. Стиль банерної культури у фанатів англійський. Мається на увазі що лицьовики витримані в одному стилі (а-ля шведський прапор) і підписані різними словами. Жовто-сині - це перш за все кольори міста, тобто Hellas можна вважати головним клубом міста. Навіть незважаючи на те, що інший міський клуб Chievo грає вище, в Серії А, Hellas є номером один у Вероні. Матчі між Hellas і Chievo навіть складно назвати дербі, тому що другі є всього лише представниками однойменного району Верони. Такий собі аналог матчів Динамо - Оболонь.

На матчі 40 тисячний стадіон заповнився менш ніж на третину. Жовто-сині підтримували свою команду на середньому рівні, але декілька разів все таки можна було помітити, що потенціал у фанатського руху Hellas однозначно високий. В плані репертуару Hellas також частково нагадав Британію. Багато мотивів запозичено у англійців, що на трибунах Італії виглядає вкрай незвично. Все таки італійські ультрас мають свій мелодійний стиль пісень. Близько 10 гостей все таки були присутніми на стадіоні, але крім двома перевернутими на знак протесту банерами нічим не запам’яталися.