Ще минулого сезону сільська Гора виступала у вищій лізі чемпіонату Бориспільського району, проте спромоглася набрати лише 4 очки за сезон, тому і понизилася в класі. Звітний матч почався дуже стрімко. На першій хвилині горяни відкрили рахунок, крім того робота медпрацівникам була з самого початку гри. Що казати, коли на 7-й хвилині матчу лікар на поле вибігав уже вдруге.

Неабияк задовбавшись без футболу під час карантину, я чекав цього вікенду немов якийсь Новий Рік. Готуватися до нього я почав ще за два тижні до початку матчу. Переді мною став вибір між матчем у Геніческу та цілим туром у Белозерскому районі. Завдяки нашій вітчизняній логістиці матч в курортному місті біля моря відпав. Тож я обрав матч у Микільському, куди добирався з пересадками у Херсоні та Дар’ївці.

Все таки дуже зручно хопить в передмісті власного міста. Гарненько виспавшись після трудового тижня, переробивши свої справи і встигнувши накатати звіт, можна неспішно приїхати перед самим початком матчу. На приміській автостанції компанія бабусь 70+ зробила мій день. Одна інший говорить "та шо ти жаліїшся, тяжко їй, а по селу гоняєш, хер догонєш". Узявши литруху розливного стрибнув в маршрутку, яка за 18 гривень донесла мене до місця призначення.

В місті Боярка живе біля 35 тисяч жителів. При цьому всьому населений пункт не має пристойного стадіону. На Зеніті гарне натуральне поле, але ж маленька трибунка на пару-трійку сидячіх місць, а цього ну явно замало. За п’ять хвилин до початку матчу лупанув солідний дощ. Добре, що трибуна крита і нам було де сховатися від зливи.

Підбираючи матчі, я побачив, що в Гостомелі в один день грають тричі. Я вже грішним ділом подумав, що на стадіоні штучний газон, проте він виявився таки натуральним! Приїхавши до стадіону заздалегідь ми застали вирішальні удари пенальті попередньої гри. Місцевий Факел в серії одинадцятиметрових програв другій команді Софіївської Борщагівки.

Футбол потроху повертається, що не може не радувати. Суботній матч у Борисполі хоч і на штучній шкільній галявині, але все ж вирішив пробивати. Домчав на автобусі до потрібної зупинки, і на підході до воріт шкільного забору прочитав об’яву, що закрито. Що і не дивно, матч то без глядачів.

Пепсі, два плавлених сирки Комо, гілка бананів та великий Снікерс. Закупив провіант на виїзд у привокзальній крамниці. До собаки в Тростянець ще 20 хвилин. Сховався в тіні, роздивляюсь рейки та товарні вагони. Повертається настрій українських виїздів, який востаннє відчував роки півтора тому до від’їзду в Азію.

В Шпитьки я потрапив майже випадково, адже спершу збирався їхати на іншу гру, адже ці команди маги грати на стадіоні, який я вже пробивав. Але в п’ятницю з’явилась інформація про перенесення гри на шпитьківський стадіон Колос, тому я вирішив його пробити, бо раніше тут не бував. З Києва в село їздить автобус раз на сорок хвилин, тому його довелося трохи почекати, а потім ще й тягнутися в заторах, хай їм Грець!

Ця книга результат нашої дворічної праці. У виданні зібрано статистичну інформацію по перехідній (третій), Другій, Першій, Вищій (Прем’єр) лігах та розіграшу національного Кубка починаючи з 1992 року і завершуючи сезоном 2018/2019 років. За цей час було зіграно більше тридцяти тисяч матчів в 256-ти населених пунктах у 24 областях та в АР Крим, і задіяно 403 стадіони.

Стадіон ПГЗК в Кривому Розі побудували після відкриття Південного гірничо-збагачувального комбінату в 1955 році. Місткість арени 5 тисяч глядачів. Саме на стільки розраховані дерев’яні лави, що розміщені на двох великих трибунах. Особливою популярністтю користується у любителів попити пива та потрощити насіння, так як знаходиться в парку великого спально-робочого району.

Ні для кого не секрет, що в великих містах раз у раз намагаються забудувати новобудовами старі і "нікому не потрібні" стадіони. Інша справа провінція, тут немає "великих будівництв", а це означає що спортивні об’єкти які не використовуються покинуті животіти під вагою часу. Ось і в нашому випадку старий стадіон Сарати залишився за бортом великого спорту, після побудови Саратського районного спортивного комплексу.

Суха Балка - найбільш атмосферний стадіон міста, а може і всієї країни. Він розташований в Шахтарському парку, був побудований у 1958 році і мав приналежність до великого рудника з видобутку залізної руди. В Радянському союзі, під стать тому часу, носив назву ХХ-го партз’їзду. Цікавий факт, що нині рудник Суха Балка працює і досі і входить в холдинг DCH, власником якого є Олександр Ярославский, людина, добре відома у футбольних колах, екс-власник харківського Металіста.

Більшість футбольних уболівальників знає маленьке село в Саратському районі завдяки футбольному клубу "Балкани" та його стадіону їм Б.Тропанця. Але далеко не всі знають, що в селі є ще один стадіон на якому виступає ще один місцевий клуб - "Зоря". Він розташований на околиці села, недалеко від річки Сарата.

Стадіон "Електрометалург", побудований в 1965 році від тоді він став частиною спортивної бази однойменного спортклубу. Наразі тут не тільки збережена, а й постійно розвивається вся інфраструктура. Основний стадіон має футбольне поле з трав’яним покриттям, глядацькі трибуни на сім тисяч місць, легкоатлетичні сектори і доріжки зі штучним покриттям.

Нещодавно біля легендарного "Металурга" відкрили сучасний стадіон. На сайті Криворізької федерації футболу його називають - "Малий Металург". Відзначимо, що раніше стадіон був покритий гумовими клаптями, а ось тепер на ньому з’явилося сучасне покриття зі штучною травою. Стадіон має огорожу, а з західного боку побудована трибуна, сидіння для вболівальників знаходяться під дахом.

Стадіон був побудований у 1957 році. Першим матчем-відкриттям 9 листопада 1957 року стала гра між місцевим клубом «Колгоспник» (згодом Дніпро) і столичним Динамо (Київ), яке спеціально запросили з угоди урочистостей. Зустріч з рахунком 3:1 виграли кияни. Поле стадіону орієнтоване з півночі на південь, навколо нього розміщуються трибуни у формі овалу.

Вже давно планувалося скатнути на матч другої ліги десь неподалік. Тож час та місце були вибрані влучно. Під’їжджаючи до Білої Церкви, зателофонував знайомому зі Стрия. Зустрівшись та прогулявшись містом, пішли у бік стадіону. Вже за годину до гри вирішили проблему з квитками та потрапили всередину.

Приблизно місяць тому я почав відвідувати сайт ultras.org.ua і нещодавно примітив розділ під назвою "Граундхоппінг". Прочитав про це хобі, і воно мене дуже зацікавило. Тож я вирішив спробувати, але не сам, а зі своєю другою половинкою. Якщо брати загалом, то я побував на чималій кількості стадіонів, але вирішив почати все з чистого аркуша, як то кажуть.

Стадіон Спартак знаходиться у мальовничому парку, який вважається першим, що з’явився у місті. Його відкриття відбулось у 1932 році, і славиться він перш за все декоративними і рідкісними рослинами, а також має човникову станцію, старовинні арки, фонтани та підвісні мости, з яких відкривається вид на злиття річок Інгулець і Саксагань.

20-го жовтня 2012 року в селищі Сарата Одеської області пройшло урочисте відкриття нового стадіону. Стадіон був побудований в рамках програми губернатора Одеської області «Народний бюджет». Право на будівництво комплексу в 2011 році отримала збірна команда Саратського району з футболу в якості нагороди за перемогу в турнірі на приз голови Одеської ОДА.

«Локомотив» розташований біля підніжжя гори, на вершині якої знаходиться одна з головних визначних пам’яток міста Мукачево - замок Паланок. Доволі простий стадіон з трибунами по обидва боки поля, із загальною кількістю місць - 390 осіб, і господарською будівлею із ложею, всередині якої немає нічого, крім двох рядів дерев’яних лав, виглядає доглянутим.

До 2011 року стадіон «Гірник» був звичайним шкільним футбольним стадіоном. Але в 2011 році сумісними зусиллями міської влади та компанії «Фламінго Текстиль & КОКЕТ» була проведена капітальна реконструкція та добудова стадіону.

Передивляючись календар екстра-ліги польського чемпіоната з футболу, знайшов підходящий матч. Ще зранку в день гри почався дощ. Тож погода була, м’яко кажучи, не для прогулянки на футбол. Проходячи парком повз стадіона Краковії побачили, що нам в іншу старону, адже відстань між аренами всього 800 метрів. Велике скупчення людей біля стадіону не вплинуло на великі черги за квитками.

У 130 км від Миколаєва на берегах річки Висунь (притоки Інгульця) розташоване смт. Казанка. У самому центрі невеликого районного центру поруч з Казанківським професійним аграрним ліцеєм знаходиться Центральний стадіон. Саме тут проводять свої заняття спортом майбутні аграрії. До не давнього часу ліцей був тісно пов’язаний з місцевим футболом. В обласних змаганнях блищав місцевий ФК "Ліцей".

30 вересня Асканійська об’єднана територіальна громада відсвяткувала свій перший день народження. З нагоди першої річниці особливим подарунком для місцевих жителів стало відкриття футбольного стадіону "Асканія-Арена".