Грем’яче - Локомотив (Здолбунів) 1:0 (25.04.2021)
28 квітня 2021
Грем’яче - Локомотив (Здолбунів) 1:0
14:00. 25 квітня 2021 року.
м. Острог. НУ "Острозька академія". 90 глядачів
Кубок Рівненської області. 1/8 фіналу.

Перша частина подорожі тут.

Стоячи опівночі на трасі в думках було "навіщо я сюди поперся?!". У теплому рятівному таксі до Костополя я вже припускав, що мабуть таки кудись заскочу до повернення в Київ. У теплому ліжку готелю “Готелік" я вже дивився куди ж саме я можу встигнути. А вранці після сніданку вже мав подальший маршрут! Відкинувши авантюрний варіант із заїздом у Цумань (задля знімку для книги), обрав кубкову гру в Острозі.

Не зважаючи на усі ці негаразди: на скасування плану відвідати всі стадіони ЛСУ з Волинської області за день, на витрати на свою евакуацію з темної траси та з рештою той укус, я все одно розпочав день у доброму гуморі. Тому, проходячи під вхідною брамою Острозької академії, я неабияк радів, що тут опинився. Стадіон з такого визначного та важливо для України освітнього закладу - це ж знахідка!

Затримався на обіді, адже востаннє я повноцінно їв ще у Києві. Тому прийшов на гру із запізненням, але, як і учора, команда також не квапились починати забаву. Дякую, що зачекали! Враховуючи, що на полі не було саме місцевої команди (Грем’яче - село Острозького району), кількість глядачів порадувала, навіть більше ніж у Березному. У Грем’яче яскрава салатово-біло-синя форма, які більше схожа на тренувальну, гості ж у традиційних для "Локо" зелених та червоних кольорах. Гра розпочалась із незабитого гостями 11-метрового та голом у відповідь від "кислотних". Але цікавіше було стежити за грайливим песиком, котрий час від часу долучався до гри, але наче розуміючи, що він не у заявці, малий швидко залишав поле та переходив на перегони за дітьми.

За достатньо рівної гри "Локомотив" мав дві нагоди зрівняти рахунок та перевести мене у додаткові півгодини на холодній трибуні, але спершу нападник не влучив по шкіряному, опинившись сам-на-сам з воротарем, а згодом після подачі кутового м’яч дзенькнув об стійку.

А ще під кінець зустрічі грем’яцький нападник, намагаючись гарантувати своїй команді прохід в наступний раунд, заїхав по нозі й травмував захисника залізничників. Грізний бородань схопився за ногу та без зупину випалив на суперника всі можливі й неможливі поєднання москальських матюків. Але малий не знітився й усе одно вибачився перед травмованим. Пересічна людина можливо б кинулась добивати за такі прокльони, але гравці, звиклі до агресії, яка панує на полі, навіть не зважають на таке. Копаний м’яч – чоловічий вид спорт. Крім жорсткості й травматизму в ньому панують неабиякі емоції, як позитивні, так і негативні, як на полі, так і за його межами. Доброті й толерантності тут часто не знаходиться місця, і це лише наповнює матчі барвами, за які ми любимо цю гру. Спостерігаючи за тим, в які ніжності перетворюється футбол топ-рівня, можна зрозуміти за що копанкомандрівники люблять нижчі аматорські ліги.

Сповна насолодившись футболом, я рушив гуляти Острогом до відправлення в столицю блаблакаром. Місто вразило мене своїм духом, затишком та красою. Це могло б стати гарною компенсацією моїх попередніх негараздів, але до цього я отримав ще одне доповнення. До Києва їхав з водієм, його дружиною та сином. В таку подорож вони взяли лише одно попутника – мене, і увесь шлях до Києва ми протеревенили про футбол та різні речі навколо нього. Все таки не часто натрапляєш на пожежника, який працює на матчах Динамо та любить піро-шоу!