Олімп (Кам’янка) - Базис (Кочубіївка) 3:1 (01.08.2020)
04 серпня 2020
Олімп (Кам’янка) - Базис (Кочубіївка) 3:1
17:00. 1 серпня 2020 року.
м. Кам’янка. ЦС "Авангард". 130 глядачів
Чемпіонат Черкаської області. Вища ліга.

Поїздка у Кам’янку видалась пречудовою. Гарна літня погода, зручне транспортне сполучення, файна компанія. Чесно кажучи, я і не знав, чим відоме місто, і що воно із себе представляє до того моменту поки в нього не потрапив. А виявилося, що там в свій час був і Пушкін, і Чайковський – приїздили потусити з декабристами, грот яких і досі зберігся. Непогано у Кам’янці виглядає набережна річки Тясмин, вона вимощена бруківкою, і по ній можна гуляти вздовж річки.

Маленьким розчаруванням став ремонт стадіону. Старі трибуни зруйнували, на їх місці заливають бетон та вимощують бруківку, і швидше за усе зроблять типові індивідуальні пластикові сидіння. Більше того – навколо стадіону будують величезний паркан, тим самим відсікаючи вільний доступ до арени з пляжу, що розташований по один бік, та парку, який розкинувся на протилежній стороні стадіону. Ось так втрачають свою автентичність стадіони навіть у малих містах. Добре, що табло, на якому треба міняти рахунок вручну, ще збереглося. Разом з ним і набір плашок із цифрами, які після забитих голів мають вставлятися на місце під назвою команди господарів або ж гостей.

На гру вхід був обмежений, тобто ганяли глядачів, що розташовувалися на лавах, що розміщуються вздовж кромки поля. Натомість тих хто сидів на віддалі, як і нас, не турбували. Це було нам на руку, бо у меню були смажені сосиски, пиво та інші атрибути свята. Зробивши коло пошани, зручно вмостились на лаві, де й обладнали польову кухню. Не знаю, чи вабив когось дим від смажених сосисок, який потроху розлітався стадіоном, але мене він ну аж дуже драконив – хотілося швидше поласувати наїдками. І уже в середини першого тайму гру стало переглядати цікавіше – їжа була готова.

Тим часом команди з’ясовували сильнішого на футбольному полі. А сильнішими виявилися господарі, які переграли непоступливу агро-команду. Події на полі ретельно описувати не буду – грали бадьоро, «боротьба точилася на кожному клаптику смарагдового газону». Далі наш шлях пролягав транзитом через Смілу в Черкаси де на нас чекало продовження футбольного вікенду, тому ми поспішили покинути стадіон в напрямку залізничної станції.