Темп (Микільське) - Дніпро (Велетенське) 0:3 (07.06.2020)
29 червня 2020
Темп (Микільське) - Дніпро (Велетенське) 0:3
17:00. 7 червня 2020 року.
с. Микільське. Сільський. 80 глядачів
Білозерська Футбольна Ліга.

Неабияк задовбавшись без футболу під час карантину, я чекав цього вікенду немов якийсь Новий Рік. Готуватися до нього я почав ще за два тижні до початку матчу.
Переді мною став вибір між матчем у Геніческу та цілим туром у Белозерскому районі. Завдяки нашій вітчизняній логістиці матч в курортному місті біля моря відпав. Тож я обрав матч у Микільському, куди добирався з пересадками у Херсоні та Дар’ївці.

У останньому населеному пункті я вирішив трохи затриматися, щоб спотнуть місцевий стадіон і освіжитися пінним. Під час мого перебування на стадіоні проходили останні приготування футбольного майданчика до сьогоднішнього матчу.
Моя фотосесія даної арени викликала зацікавленість у місцевих працівників. Трохи розпитавши мене вони відправилися далі малювати лінії на полі, а я висунувся в дорогу. Попереду мене чекав марш-кидок в Микільське завдовжки 4км. Пройшовши якийсь кілометр мене підібрав автобус, який за дві гривни довіз мене до населеного пункту.

Для мене було величезною помилкою приїхати в село за п’ять годин до початку матчу. У Микільскому окрім стадіону дивитись просто нічого. Ще й аномальна жарюка давалася в знаки. Коли мені остаточно набридло сидіти в єдиному барі села, я відправився на стадіон. Від пекельної спеки мене врятував лісок за одними з воріт.
Умостившись коло ставка я коротав час що залишився до матчу. Поруч зі мною на траві вмостилася школота, яка грала на телефонах в якусь онлайн гру, та дивились час від часу на мою реакцію, як я реготав з їх балачок.

Час матчу майже настав і ось на горизонті з’явилася старенька газель, а за нею ще кілька легкових автомобілів - це футболісти гостей приїхали на виїзд.
Зі стартовим свистком уболівальників ставало все більше, і більше. Вони діставалися до стадіону хто на чому міг. Гості теж не залишилися без підтримки, пару іномарок привезли на виїзд вірних вболівальників, які заздалегідь добре підготувалися, прийнявши всередину та взявши побільше пінного із собою на стадіон.

Футболісти Дніпра з перших хвилин взяли під свій контроль гру та почали масивні атаки. Вже на перших хвилинах трапився перший спірний епізод, після чого футболісти та вболівальники почали лаятися на суддю. Далі більше, чим більше гості атакували та забивали голів, тим більше гніву та образ домашніх вболівальників сипалися на рефері.
Наприкинці першого тайму здавалося що ось-ось хтось із футболістів Микільского добряче відлупцює суддю. Як би "реф" не намагався приборкати гравців обох команд, але кремезні дядьки погрожували йому фізичною розправою. Навіть футболісти із Велетенського, і ті теж хотіли насипати йому тумаків.
Одна фраза мені добре запам’яталася. Між собою спілкувалися запасні гравці Дніпра та не могли зрозуміти, чи то вони були такі слабкі у минулому сезоні коли програли Темпу, чи у цьому сезоні вони набрали добрячу форму. У кінці матчу за рахунку 0:3 я вирішив іти.

Змирившись з тим що остання маршрутка вже поїхала, я вирушив пішки у бік траси. Але мені знов пощастило і мене підібрала іномарка та з вітерцем довезла до Херсону. Ми так добряче побалакали з водієм, що він на відріз відмовився від грошей. Світ не без добрих людей.

Пи.СИ. Я сподіваюсь, що суддя цього матчу цілий та здоровий дістався своєї домівки. Бо найпалкіший місцевий вболівальник, який був на підпитку дістав з автівки якийсь предмет замотаний у брезент, який дуже нагадував рушницю. Ось такі справжні емоції вирують у самих низах відчизняного футболу!