Меліоратор (Буча) - Любомир (Ставище) 5:2 (01.09.2018)
05 вересня 2018
Меліоратор (Буча) - Любомир (Ставище) 5:2
17:00. 1 вересня 2018 року 17:00.
м. Буча. "Ювілейний". 180 глядачів
Чемпіонат Київської області. Вища ліга.

Наче вже і третій десяток недалеко, а душа хоче все нових і нових відчуттів. Ідея почати більш-менш активно граундхоппити зародилася практично одразу після того, як стало зрозуміло, що мій рідний клуб припиняє грати на дорослому рівні. Футбол настільки увійшов в моє повсякденне життя, що, до прикладу, по-іншому я вже і не вмію планувати своє дозвілля. Окремим пунктом стоять матчі в нижчих лігах та на аматорському рівні. Вся ця близькість клубів до вболівальників, намагання створити свято (в окремих випадках) - я від цього просто тащусь!

Моя перша свідома вилазка з Копанкомандрами відбулася ще влітку, коли я з Кельтом пробивав матч першості Київської області в Калинівці, де зустрічалися ФК Асканія-Флора з СК Беркут-Легіон (Бровари). Цього ж разу, я вибирався на терени Київщини з Остапом. Матч було обрано випадково і спонтанно. Побачив в інстаграмі круту афішу матчу Меліоратор-Любомир з Алієвим на передньому плані і для себе вирішив - треба їхати!

Зустрілися на столичному ЖД, купили пінного, та вирішили в Бучу. Дорога в собаці (всьо по красоті) пролетіла швидко. За годину ми вже крокували затишним містечком, розглядаючи вітрини наливайок та секондів. До гри залишалось ще добрих півгодини, тому ми якраз встигали поповнити запаси пива в місцевому супермаркеті.

Тим часом, на стадіон повільно сходилися люди. На смарагдовому газоні стадіону Ювілейний розминалися гравці обох команд, грала музика, а диктор жваво ділився інформацією щодо матчу з тими, хто вже зайняв свої місця.

Кілька слів про стадіон. Арена, як для такого рівня, дуже навіть класна. На ній спокійно можна було б проводити матчі Першої Ліги України. Газон - так взагалі щось з чимось. Кращий я, мабуть, бачив на власні очі, лише на НСК. Організатори креативно підійшли до організації спортивної події. Вхід був безкоштовним, усім бажаючим роздавали халявні програмки, а також пропонували освіжитися розливним пивком та хот-догами на фудкорті. Якщо напій був, в принципі, нормальним, то їжа виявилася не ахті. Ну нічого, є куди рости!

Пролунав стартовий свисток, і… ми побачили перший забитий м’яч! Банда Алієва забила швидкого гола, і задала шалений тон матчу. В першому таймі рахунок був 4-2, що неймовірно тішило публіку. Глядачів зібралося десь зо 500-600, але активності вони не проявляли. Активних фанатів у жодного з клубів немає, хоча продвинуті чуваки можуть згадати, що існував колись ФК Буча, в якого були активні суппортери.

Перерва і другий тайм пройшли якось не особливо цікаво для мене. Хоча, ні. Було пару прикольних моментів. Господарі оваціями провели автора хет-трику у матчі, який піднявся в своїй формі на трибуні, сів біля нас, і спокійно попивав пивко зі своїми знайомими, обговорюючи події на полі. Справжній ПСФ! Саня Алієв забив свій черговий матч, віддав гольову і під оплески теж пішов відпочивати. Фінальний свисток - перемога Меліоратора 5-2, народ рветься на поле на розіграш клубної футболки з автографом Алієва. Туди попрямував і автор даних рядків. Задача була проста: вгадати хвилину мачту на якій забив Саня. Схоже, я перебрав пінного, так як не міг навіть згадати, у якому таймі відбулося це взяття воріт :) О, точно! Ше ж на грі був Олександр Гливинський. З усіма охоче фоткався і спілкувався. Якось так…

В цілому, вилазка вийшла цікавою і душевною. Чи поїду я ще кудись. Однозначно!