Зірка (Кропивницький) - Шахтар (Донецьк) 2:4 (23.09.2017)
05 жовтня 2017
Зірка (Кропивницький)
- Шахтар (Донецьк) 2:4
14:00. 23 вересня 2017 року.
м. Кропивницький. "Зірка". 3596 глядачів
Чемпіонат України.

Вийшовши з дому ще до світанку, я сів на перший автобус до Кропивницького. Але вщент вбита дорога, якої часом взагалі не було, затягла поїздку на довгих п’ять годин. Від початку було зрозуміло, що до матчу у мене буде всього лише пару годин на огляд Єлесаветграда. Приїхавши на місце, я остаточно розпрощався з усіма ідеями про екскурсії містом. Причиною тому стала серйозна злива.

Було вирішено йти в місцеву пивоварню і там коротати час до матчу. Але й тут на мене чекала невдача - заклад було закрито. Дуже доречною виявилася грузинська закусочна, вдало розташована прямо біля входу на стадіон. Перекусивши і зігрівшись, я висунувся на пошуки місцевого фан-шопу.Не знайшовши його(та чи існує він взагалі?), я затарився сувенірами у мужичків, які торгують атрибутикою з рук.

Пройшовши на територію стадіону, перше що кидається в очі-це величезна кількість поліцейських та нацгвардійців. Кажуть, що Миколаїв - місто ментів, але не тут то було, Кропивницький явно нас переплюнув. Сам же стадіон приємно здивував. Дивлячись матчі по телевізору з екс-Кіровограда, стадіон мені здавався значно меншим та простішим, ніж є насправді. Навіть бігові доріжки не заважають гарному огляду поля. Ще б заворотні трибуни зробити трохі більшими, і був би повний шикардос.

Навіть незважаючи на погану погоду, стадіон заповнився десь на половину. Зі стартовим свистком два домашніх сектора почали заряджати одночасно. Чесно кажучи, не зрозуміло, навіщо розташовуватися на сусідніх секторах і намагатися перекричати один одного. Виглядало це дивно та безглуздо. Замість злагоджених зарядів два сектори господарів тільки збивали один одного. Донеччани ж впевнено і голосно заряджали:"Юзівка-Юзівка".

Вже на 12-ій хвилині Шахтар вийшов вперед. Стадіон зажурився, але не зажурилися місцеві ультрас, які після непорозумінь на перших хвилинах, почали по черзі виконувати свої заряди. Головне, що робити це якісно, злагоджено і голосно. Гравці Шахтаря продовжували контролювати хід матчу, а донецькі ультрас закидати петардами бігові доріжки. Ще в першій половині матчу господарям вдалося відігратися. Стадіон заревів. Але до перерви гравці Шахтаря ще двічі відзначилися влучними пострілами, а їхні фанати чорними димами та бомбардуванням петардами.

На перерву усі пішли в місцеву пивоварню "0,5". Оскільеи дощ тільки посилювався, більшість так і залишилося дивитися гру в пабі. Я ж повернувся на стадіон, не дарма ж сюди їхав. Пристрасті на полі продовжували кипіти не на жарт. Особливо вони загострилися, коли в кінці матчу господарям вдалося скоротити відставання. Домашні сектори не вщухаючи гнали свою команду вперед. Особисто мені більше сподобався зелено-жовтий сектор.

Після того як рефері додав шість хвилин, я вирішив покинути даний захід з метою якнайшвидше дістатися до автовокзалу і хоч трохи висушити одяг.Вже в міській маршрутці я дізнався від місцевих, що Шахтар забив четвертий гол.

Ну що ж, веселий вийшов матч. Навіть проливний дощ не зіпсував святковий настрій для місцевих і захоплюючий граундхопінг для мене.Так як мені не вдалося як слід розглянути місто та відвідати місцеву пивоварню"Дудляр",вношу Кропивницький у свій ГХ-план на весну.