FC Rot-Weiß Erfurt – FC Carl Zeiss Jena 1:0 (09.09.2017)
15 вересня 2017
FC Rot-Weiß Erfurt – FC Carl Zeiss Jena 1:0
14:00. 9 вересня 2017 року.
Erfurt. Steigerwaldstadion. 12499 глядачів
Чемпіонат Німеччини. Третя ліга.

За тиждень після відвідин кубка Тюрінгії я знову намилився до Тюрінгії. Цього разу на мене чекав головний матч землі - за звання команди номер один у рамках регіонального дербі повинні були битися два єдиних професійних клубa землі. Рот-Вайс Ерфурт вже давно грає у третій лізі, а Карл Цейс Єна повернувся після 5-річної відсутності по закінченню минулого сезону. Протягом цього часу команди зустрічалися лише три рази в рамках розіграшу регіонального кубка, а остання гра чемпіонату датувалася груднем 2011 року. Звичайно ж довколо цього дербі спостерігався ажіотаж, і тому квитки я придбав для себе і свого нового знайомого крота заздалегідь по інтернету.

Поїздка з Вюрцбурга в столицю Тюрінгії на поїзді зайняла приблизно 2,5 години. На вокзалі я зустрівся з кротом, і ми вирушили в бік стадіону. У місті була спека, вокзал був перекритий з усіх боків космонавтами, на кожному розі у напрямку стадіону чергувала поліція. Напевно на головний матч землі була стягнута без перебільшень вся поліція Тюрінгії. Не доходячи стадіону, ми зайшли до бару втамувати спрагу - на стадіоні такої можливості цього разу не буде, тому що на таких принципових матчах розливають лише безалкогольне пиво. Випивши по келиху пінного, ми вирушили в бік нашого сектора. Нам довелося пройтися навколо всього стадіону, в тому числі повз домашній сектор, щоб потрапити на наш вхід згідно з квитком. Уже в натовпі, коли ніщо не віщувало сюрпризів, вікової мужик раптом почав агресивно витягувати за куртку крота з черги. Правда він швидко відвалив, з’ясувавши у своїх друзів, що це не той, кого вони чомусь розшукують. За кілька хвилин хлопці повернулися і попросили у крота паспорт. Тут я вписався і дав їм зрозуміти, що мій знайомий не говорить німецькою і тому не має нічого спільного з гостями. Тепер вони відвалили з кінцями, а я пояснив кроту, що в Німеччині одягатися на футбол треба більш нейтрально, не використовуючи фанатські бренди одягу.

Стадіон в Ерфурті, до речі, я вже відвідував у 2013 році, ще до зведення трьох сучасних трибун. Дана реконструкція закінчилася в минулому році. Від старого стадіону залишилася тільки колишня головна трибуна і освітлювальні щогли. Стара трибуна ще у цілком нормальному стані, але через якісь норми пожежної безпеки з нинішнього сезону вона закрита для відвідувачів. Дуже шкода було бачити на такому серйозному матчі цілу порожню трибуну. Всі інші місця, за винятком буферного блоку біля гостьового, були викуплені. Народ на трибунах був налаштований рішуче і навіть до матчу кузьмичі навколо нас енергійно підключалися до зарядів проти Єни. До стартового свистка господарі підготували за своїми мірками дуже потужне корео. У центрі був детально намальований банер, а по обидва боки фанати роздали прапорці. Не обійшлося й без піротехніки, а на паркані висів меседж гравцям і гостям: «Тюринзька земля в червоно-білих руках!». 1700 гостьових фанатів за колючим дротом нічого масштабного в візуальному плані не приготували. Єдине що варто згадати, так це те, що 99% фанатів були в однакових синіх футболках підготовлених спеціально під дербі, а на паркані весь перший тайм красувався банер «Темно-синя банда». Трохи запалили дими до стартового свистка, але виглядало дане видовище досить слабо – гадаю фанатам Єни не вдалося протягнути на стадіон весь свій арсенал піро. Супорт обох рухів упродовж всього першого тайму був приблизно на одному рівні. Було досить таки круто, хоч обом ідалеко до угруповань Ганзи, Магдебурга або Динамо. У другому таймі фанати червоно-білих виставили на показ трофеї, які потім спалили. Гості в цей час не сильно бунтували, а як відповідь вивісили на паркані рози і шмотки Ерфурта, які вже згоріли вже після матчу. Ситуація з підтримки у другому таймі трохи змінилася. Єна задіяла більш креативні пісні, які вже підтримували набагато менше людей на секторі. До того ж в середині другого тайму їх команда пропустила гол, і це ще більше позначилося на супорті. Ерфурт після забитого м’яча почав палити піротехніку і всієї трибуною святкувати. І вже до кінця матчу на трибунах остаточно домінували господарі.