SV Motor Altenburg - FC Carl Zeiss Jena 0:3 (02.09.2017)
14 вересня 2017
SV Motor Altenburg - FC Carl Zeiss Jena 0:3
16:00. 2 вересня 2017 року.
Altenburg. Waldstadion. 1100 глядачів
Кубок Тюрінгії

У пошуках чергового матчу на перші вихідні вересня я натрапив на даний матч - дуже зрадів і, не довго думаючи, запланував відвідати цю зустріч кубка Тюрінгії. Справа в тому, що в Альтенбурзi знаходиться найбільший стадіон землі Тюрінгії, а місцева команда грає всього лише в сьомий лізі. Буденні матчі на ньому відвідують максимум дві сотні глядачів, і виглядає дане видовище на такому красені стадіоні досить сумно. Інша справа кубковий матч з однією з двох професійних команд землі. Чим не привід нарешті пробити цей граунд? Так вийшло, що недавно я через свій паблік у ВК «Ультрас Німеччини» познайомився з кротом, котрий проживає у Німеччині. На пропозицію відвідати поєдинок в Альтенбурзi я отримав позитивну відповідь.

З Вюрцбурга за квитком вихідного дня з пляшкою молодого вина я відправився в столицю Тюрінгії - Ерфурт. Там після стоянки той же регіональний поїзд вирушив далі на схід в сторону Альтенбурга. У Єні підсів мій новий знайомий, а навпроти нас розмістилась невелика група фанатів Єни, яка прямувала на виїзд. З виїзними мені вдалося швидко знайти спільну мову, і нас пригостили навіть якимось ягідним лікером домашнього виробництва. Трохи більше ніж за годину ми прибули за призначенням. Незважаючи на те, що ультрас Єни приїхали в місто набагато раніше нас, на вокзалі все одно було повно поліції за мірками скромного матчу. Ми відділилися від виїзних і рушили своїм ходом на стадіон. Незважаючи на відносно велике минуле міста, нині Альтенбург у серйозному занепаді. На вулиці практично не було людей, а велика кількість будинків і зовсім занедбані. Справа в тому, що це 35-тисячне місто знаходиться в колишній НДР, а роботи там як відомо практично немає. До того ж поруч знаходиться великий і досить багате місто Лейпциг і все молоде покоління дуже швидко звалює як мінімум туди.

Десь за годину до матчу ми були на місці і, купивши тікети, пройшли до чаші стадіону. Стадіон був відкритий в 1957 році і спочатку носив ім’я Леніна. В кінці 90-х він став називатися «Лісовим», а 8 років тому керівництво міста продало назву регіональному банку. Стадіон типовий для соціалістичної епохи архітектури: овальної форми з біговими доріжками. Єдине що відрізняє його від стадіонів у наших краях, так це відсутністю сидячих місць. Всі трибуни крім невеликої центральної, яка оснащена в дусі старої школи лавками, суто стоячі. Домашнього фан-сектора не було, а ось гості розмістилися за одними з воріт. На секторі зібралося всього близько трьох сотень людей, з яких близько половини за відомим лицьовиком «непохитні - непродажні». Стиль шизи у Єни дуже нестандартний за мірками Німеччини і досить таки креативний. Прекрасні мелодії доносилися з гостьового і тим самим змушували вашого покірного слугу навіть підспівувати. За 0,4 л пива сьогодні просили демократичних два євро, і я з кротом звичайно ж не раз скористався привабливою пропозицією. Поїли ми й тюрінзьких сосисок, ціною 2,5 євро за одну.