Стадіон Республіканський ім. Євгена Шинкаренка (Тирасполь)
01 вересня 2017
Республіканський ім. Євгена Шинкаренка
Адреса:Moldova. Tiraspol. Strada Păcii 22
Відкриття:1930-і роки
Попередні назви:Динамо, Спартак
Місць:3 525 (металеві сидіння)
Поле:трав’яне
Освітлення:щогли без прожекторів
Табло:просте електронне
Клуб:ЖФК "Алга"
Оцінка:
Актуальність24.08.2017

Міський стадіон, також відомий як Республіканський стадіон імені Євгена Яковича Шинкаренко - багатофункціональний стадіон у місті Тирасполі. Розташований в кінці вулиці Карла Лібкнехта, поруч з ковзанкою «Сніжинка».

Перші згадки про стадіон датовані тридцятими роками ХХ століття. Тоді в столиці МАРСР місті Тирасполі методом народного будівництва був зведений спортивний комплекс. У той час стадіон включав в себе майданчик для гри в футбол, великий спортзал і відкритий плавальний басейн. У 1946 році стадіон носив назву «Динамо», через короткий проміжок часу належав вже іншому спорттовариству - ЦР ДСТ «Спартак».Після 1958 р рішенням міської Ради стадіон передається міському комітету з фізичної культури і спорту.У ті роки це була єдина комплексна спортивна база в місті, якою користувалися колективи фізичної культури підприємств, установ і всіх навчальних закладів.

Протягом трьох десятиліть міський стадіон Тирасполя був спортивною Меккою Лівобережжя. У сімдесятих-вісімдесятих тут гралися футбольні матчі чемпіонату СРСР, в 90-х - чемпіонату Молдови і єврокубків.
"Тилігул" і "Шериф" приймали на міському стадіоні "Андерлехт", "Ксамакс", "Кліфтонвілл", "Сігму", "Полонію", люблянську "Олімпію" та інші зарубіжні команди.
Останній офіційний міжнародний матч пройшов тут в червні 2002 року - чобручівський "Конструкторул" зустрівся із "Синотом" з Чехії в рамках Кубка Інтертото.

Близько п’яти років міський стадіон ділили "Тилігул" і "Шериф". У 2002 році жовто-чорні переїжджають на власний спорткомплекс. У найближчі роки на тираспольському стадіоні будуть господарювати "Тилігул" і "Агро" (нетривалий час). Згодом свій стадіон з’явився у "Тилігула", "Агро" повернулося в Кишинів, і про тираспольську арену усі забули. Хоча ні, вона просто зникла з новою футбольної карти Молдови. Тут грали в футбол аматорські команди, проводилися бейсбольні і регбійні матчі, змагання з легкої атлетики, міські Спартакіади, паради, фестивалі, концерти і навіть виставки собак. Власне, ці заходи регулярно проводяться на стадіоні і по сьогоднішній день. А ще тут займаються фізичною культурою студенти місцевого вузу.

Наразі міський стадіон Тирасполя знаходиться в задовільному стані. Він як і раніше є власністю тираспольської держадміністрації. Бюджетні гроші до стадіону доходять украй рідко. Коли тут робився останній косметичний ремонт – пам’ятають тільки старожили. Коштів вистачає лише на підтримку стерпної якості трав’яного газону. Арена давно потребує реконструкції, але це мало кого турбує. Великих змагань тут не передбачається, інвесторів і спонсорів днем з вогнем не знайдеш. А студенти, регбісти і собаки можуть займатися своїми справами на стадіоні і за нинішніх умов. Поблизу "чаші" стадіону є повноцінне футбольне поле з міні-трибунами та поля для футболу і футзалу з синтетичними покриттями. Також наявні майданчики для вуличного баскетболу і навіть поле для городків!

Починаючи з середини дев’яностих на стадіоні повноцінно функціонувала лише центральна трибуна, яка була оснащена індивідуальними пластиковими кріслами. На інших трибунах колись були дерев’яні лавки, які з часом стали непридатними, і їх просто викорчували.
На початку нульових ця ж доля спіткала і пластикові крісла, вірніше те, що від них залишилося. У 2005 році в центральному секторі трибуни встановили нові металеві сидіння. Хотіли встановити по всій трибуні, але гроші і руки не дійшли.

P.S. Через дев’ять років після переїзду на міський стадіон Тирасполя повернувся "Шериф". "Оси" спеціально потренувалися на тамтешньому полі, перед матчем чемпіонату Молдови.