Скала (Стрий) - Агробізнес (Волочиськ) 0:1 (30.07.2017)
01 серпня 2017
Скала (Стрий) - Агробізнес (Волочиськ) 0:1
17:00. 30 липня 2017 року.
м. Моршин. "Медик". 600 глядачів
Чемпіонат України. Друга ліга.

Поїздка на дербі між двома Нивами планувалась відразу з появою календаря. Квиток до Вінниці був придбаний тієї ж ночі. План на вихідні склався просто ідеальний, але…

Наша добра ліга приймає у професіонали геть усіх, аби первинний внесок був сплачений до казни. Кількість набрали й раді. А те, що команди виходять на перший тур без свого стадіону, то вже десяте питання. От чому ремонт на арені треба починати з першим туром? Чому важко почати навесні підготовку й увійти в новий сезон красиво, як справжні професіонали?

Вінницька Нива виграє перший етап кубку й жереб підсовує їм Симферопольську Таврію, яка свій стадіон вирішила підтянути до рівня ПФЛ й тимчасово ділить газон з Енергією в Новій Каховці, яка теж у кубку грає вдома. Для кого стільки стадіонів у регламенті ПФЛ, а туляться усі разом? Тож травичку затопчуть за два дні запеклих боїв. Ще мінус один стадіон через кілька місяців, через перевантаження ґрунту. Кубковий матч Ниви зсувають й автоматом переносять домашній поєдинок, бо регламент так часто не дозволяє командам грати.

Плани треба міняти. А красивий квиток здавати не хочеться - 6й вагон 66 місце. Щастить – вихоплюю останні квитки у бік Моршину.

Швидкий експрес Одеса – Вінниця подається на сайті укрзалізниці як інтерсіті нижчого класу, ціна у 111 грн якось навіть не насторожила. На ділі маємо наші вагони переобладнені усередині – замість звичних поличок - сидіння, як у автобусі автолюксу. Поки потяг стоїть – пекло у середині. Відкидний столик на спинці крісел для виду – чашки з кавою не витримує.

Я спеціально вибрала місце біля вікна – вдень їдемо, тож є на що подивитися. Заходжу в вагон, на моєму місці вже накидали речей й власники підняли на мене крик, мовляв рахується не так. Включаю гопника з Поскота й пояснюю, що це останнє місце у вагоні й не може бути у проході. На що компанія здається й пропонує помінятися на інше місце у вікна. Погоджусь. Все ж таки збіг цифр 666 був влучним – усю дорогу сусіднє крісло було порожнім. Можна було сидіти й лежати як завгодно, поки інші люди не знали чим себе 6 годин розважати.

Цього разу до слідуючої пересадки в мене чотири години. Встигаю подивитись на знаменитий фонтан й посидіти і залі очікувань.

Зранку Трускавець. Ловити тут нічого – санаторії та ліс… Стадіони прості - поле й ворота. Пригадую Східницю з її красенєм й вирушаю на автобус до Моршину. Якщо є змога, краще завітайте в Дрогобич. У Моршині перш за все відвідую заповідник оленів. На жаль, день такий спекотний, що вони сховалися дуже глибоко у своєму лісі. Лише два диких кабани мляво лежали у багнюці й радісно сопіли.

За годину до початку матчу люди почали стягуватись до маленького стадіона. Як це я відразу його не помітила, коли ми заїзджали до міста. Із великого автобусу вивалюються представники Волочиська.

Квитки продають в імпровізований класі з вікна адмінбудівлі. Команда вже грає у другій лізі, а квитки розпрадають з минулого сезона. На стадіоні трибуна лише з одного боку. Питаю у Стрийків, як можна знімати й прямую до стюарда, який люб’язно випускає до поля. Сонце нестерпно пече. Знаходжу гарне місце у тіні від табло. Там на травичці й проводжу перший там, споглядаючи за першокласною грою воротаря Скали.

Стрийки починають матч із конфеті. Виглядає ефектно з гарним звуком. Акустика на стадіоні добра. Дуже добре чутно обидва сектори й гравців на полі.

Я не знаю, в якому столітті розвитку знаходяться фанати Агробізнесу – вони одночасно скандують назву свого міста й дують у заборонені на стадіонах дудки. Ще й розвішують несанкціоновану рекламу на своєму банері. Це дійсно ліцьовик ультри? Ще зауваження до їх воротаря. Як можна одягати форму в одному кольорі із суддями? Як же дотримання регламенту, де чорним по білому написано у статті 24 пунк 4? Гравці «укрредбулу» усю гру картинно падали, ніби вийшли на поле у чешках, а не кросівках із шипами. Провокували суддю на картки й штрафні у бік противника, що обурювало трибуни. За затримку часу на останніх хвилинах воротар жовто-синіх отримав картку. Гра була запекла й у середині другого тайму Скала пропустила дурня у свої ворота. Сектор теж трішки присів і затих.

Після гри хлопці підкинули мене до Стрия, де я із важкістю вписуюсь у бас, який одночасно з нами виїхав з Моршину. Мій потяг о пів на сьому минув Івано-Франківськ й мав чекати у Львові. Дуже дивно, що квиток зі Львова не продавався, а з Франика був вільний. Цього разу спокійно віднеслась до усіх перешкод на шляху. В 21:26 виїзжаємо на фінішну пряму, питаю водія – «за 4 хвилини потяг відправляється, встигнемо?» Він подивився на мене, як на божевільну - “жартуєш?” О 21:30 виходжу з баса й крокую на вокзал, повільно… Підіймаюсь на перон – ліворуч пусто – поїхав, піду міняти квиток чи питати про послуги вокзалу наздоганяння потягу. Праворуч поїзд. Саме той що потрібен. Він затримався на 10 хвилин й рушив у той момент, коли вагонами дійшла до свого купе. Схоже десь такі є єврейські гени й той Гена інколи дуже допомагає.

Веселих вам пригод у дорозі :)