Балкани (Зоря) - Жемчужина (Одеса) 0:1 (27.05.2017)
27 червня 2017
Балкани (Зоря) - Жемчужина (Одеса) 0:1
17:00. 27 травня 2017 року.
Зоря. Стадіон ім. Бориса Тропанця. 1500 глядачів
Чемпіонат України. Друга ліга.

Я не скажу що є прихильником ФК Жемчужина, але цей клуб як і ФК Реал Фарм представляє Одесу у Другій Лізі, і якщо ФК Жемчужина показує гідний результат, то ФК Реал Фарм перемогами вочевидь не блищить. Післе красивої перемоги ФК Жемчужини над ФК Суднобудівник Миколаїв (7-0) я ще раз переконався що вони гідно вийшли до Першої Ліги.


На цьому матчі пройшла інформація що клуб планує організувати виїзд до села Зоря, де пройде черговий тур проти місцевого клубу ФК Балкани, і я зрозумів що потрібно без всяких розмов бити цей виїзд, тим більше я давно хотів подивитися місцевий стадіон у Зорі і просто насолодиться виїзною романтикою нижчої ліги.

Цілий тиждень до виїзду у соцмережах активно обговорювалися нюанси поїздки. Від самого початку виїзд мав бути платним. Але за 2 дні все прояснилося і поїздку вирішили зробити безкоштовною. Треба було зателефонувати представнику прес-центру ФК Жемчужини, сказати свої координати й ти опинявся в списку до басу. Була ще одна проблема, яка могла стати на шляху до виїзду - це кількість людей, які в змозі поїхати і підтримати команду. Якщо не буде 30 чоловік, то ніхто нікуди не поїде.

Я зателефонував до прес-центру клубу і записався на поїздку. Про час і місце збору стало відомо в п’ятницю. У суботу вранці зібравши рюкзак, подзвонив своєму другові Л-е, який теж вирішив поїхати з нами і сказав йому, що я вже в дорозі до місця збору всіх виїзних.

Приїхавши туди, я зустрічаю багатьох дівчат і дідусів, які ходять на матчі команди. Лишивши рюкзаки й забивши місця у басі, пішли до супермаркету, бо шлях мав бути довгим. Взяв 4 пляшки пива і пляшку солодкої води Л-а шепнув мені, що прихопив з собою напій міцніше (згодом цей напій зіграє з ним злий жарт), ми вийшли і пішли до нашої компаніі. Автобус, в якому ми їхали був непоганий, щоправда спекотно було в ньому, незважаючи на кондиціонери, але то таке :)

І ось ми в дорозі. За розпиванням пива і душевною розмовою час летів і ми самі не помітили, як під’їхали до кордону. Повз наш автобус пройшли прикордонники з автоматами, але перешкод нашій дорозі вони не спричинили. Місцевість тут дійсно красива - озера, ставки, поля і виноградники (треба буде повторити подорож на свято молодого вина).

Нарешті ми на місці. Ну що сказати - село воно і в Африці село :) Сам стадіон, на якому грає ФК Балкани носить ім’я Бориса Тропанца і виглядає вельми симпатично. Як для Другої Ліги, він гідний, газон акуратно підстрижений і сидіння чисті. Зовні чимось нагадує одеський "Спартак", але є в ньому те, що мені дуже сподобалося - це його види - з одного боку якісь цистерни, з іншого завод. Найпрекрасніший вид - це паркан будинку, а поруч гуси, що пасуться. Вхід на стадіон був безкоштовний і програмки до матчу також. Місцева торсида складалася переважно з людей похилого віку, але була і молодь, яка активно підтримувала свій клуб, а дехто просто лускав насіння у стороні. Матч почався з хвилини мовчання в данину поваги до Леоніда Васильовича Гайдаржи, який в цей день втратив мати (прийміть наші найщиріші співчуття, Леонід Васильович). Про привід хвилини мовчання диктор стадіону змовчав, тож серед глядачів ходили різні версії. З нами поїхала людина з барабаном, що заводив увесь гостьовий сектор своїми кричалками і їх було досить непогано чутно.

Матч проходив в завзятій боротьбі. Все ж Жемчужина на 42 хвилині забила єдиний гол цього матчу, його автором став Сергій Паламарчук. У перерві я взяв автографи у знаменитих людей і ветеранів ФК Чорноморець: Юрія Роменського і Валерія Поркуяна. Спроба розжитись місцевими стікерами виявилась марною, чого ще я хотів від хлопців, які шизять сидячі. В перерві я повністю занурився в атмосферу болгарської гостинності. Добродушні господарі пригощали всіх домашнім червоним і білим вином, домашньою ковбасою, бринзою і плаціндами. Це дійсно приємно бачити таку гостинність місцевого населення :) У другому таймі ФК Балкани почали активно атакувати ворота ФК Жемчужини, але впевнена гра воротаря ювелірів Євгена Ширяєва допомогла команді добути заповітні 3 очки. Тим більше з Одеси прийшла радісна новина, що ФК Реал Фарм зіграв внічию з ФК Рух Винники. Після гри команда в повному складі підходить до гостьового сектору і дякує всім виїзним за підтримку. Робимо колективне фото з гравцями для історії про перший виїзд за ФК Жемчужину, прощаємося з добродушним і гостинним місцевим населенням та сідаємо в бас.

Дорога додому також була не нудною, п’яний чад деяких особистостей і фраза виїзду, яка ніколи так весело НЕ заряджалась - "Перша Ліга!", надавала цьому особливого колориту. Близько опівночі бас висадив нас біля залізничного вокзалу й я спокійно пішов додому згадуючи цей чудовий день.

Ну ось і все ... Сподіваюся що незабаром ФК Жемчужина організовує новий виїзд, але то буде зовсім інша історія і новий звіт.

До нових зустрічей, друзі.