MFK Ružomberok - MFK Zemplin Michalovce 3:1 (26.04.2017)
27 червня 2017
MFK Ružomberok - MFK Zemplin Michalovce 3:1
19:00. 26 квітня 2017 року
Ružomberok. Štadión pod Čebraťom. 1223 глядач
Чемпіонат Словаччини. Суперліга.

У понеділок я з Відня попрямував до Братислави, де провів два дні без футболу. Проте мені вдалося відвідати Štadión Pasienky, де нині проводить свої домашні матчі головний клуб столиці Словаччини Слован. Стадіон дуже схожий на Локомотив у Сімферополі. Єдина відмінність - інші освітлювальні щогли і кущів перед трибунами не спостерігається. Взагалі стадіон вважається рідним для розпущеного клубу Інтер, а Слован його використовує лише через довгу реконструкцію свого рідного Štadión Tehelné pole. Фанати Слована бойкотують як домашні, так і виїзні матчі в тому числі через те, що команда виступає тут, на стадіоні міського опонента. Взагалі я хотів у середу відвідати матч Спартак Трнава - Слован Братислава, який вважається головним фанатським протистоянням в країні. Але я з’ясував, що фанати Спартака теж бойкотує домашки.

Відвідувати матч без фанатів не хотілося, і я знайшов альтернативу в домашньому матчі MFK Ružomberok. Клуб зовсім невідомий в Європі, але його назву я почув ще багато років тому. У 2009 роки сюди переїхав досить відомий за українськими мірками футболіст, кращий бомбардир першої ліги сезону 2008/09, Олександр Пищур. У Словаччині форвард затримався ненадовго, але був досить успішний - 11 голів в 22 матчів. У нинішній команді теж присутній український слід. Це словацький захисник Ян Масло, який відіграв цілком успішні три роки в луцькій Волині.

Отож в середу вранці я попрямував потягом на схід. Поїздка зайняла близько трьох годин і коштувала мені 11 євро. У Ружомберок я прибув вдень, до матчу було ще кілька годин. Місто зовсім маленьке і дивитися особливо нема на що, але поблизу нього є гірське селище Влколінець. Воно складається з суто древніх будиночків і знаходиться під захистом ЮНЕСКО. Я рушив пішки в це віддалене місце, куди навіть громадський транспорт не ходить. Прогулянка крізь ліси зайняла певний час, і мені вдалося здорово вбити час до матчу. Шукаючи ресторан для обіду випадково забрів в крафтову пивоварню, після чого вже попрямував до стадіону.

Дійшовши до нього з центру, мені довелось обійти його. Як я з’ясував заздалегідь, фан-сектор місцевого клубу знаходиться на східній трибуні, і мені для гарного ракурсу треба було потрапити на західну. За 2,5 євро я купив вхідний квиток для студента і крізь турнікет потрапив на територію стадіону. Він цілком навіть нічогенький, хоч і складається лише з двох практично однакових трибун. По-перше, дах не рівний, а виконаний у формі хвиль. По-друге, освітлювальні щогли вмонтовані прямо на даху, що я побачив вперше. По-третє, даний стадіон розміщений в мальовничому місці, біля підніжжя гори Čebrať, висотою 945 метрів.

Матч почався. За банером "Concordia 1906" зібрався невеличкий склад приблизно в 30 рил. Хлопці дуже жваво і протягом всього матчу дружно фанатіли. Стиль зарядів, як я і припускав, це такий собі мікс Чехії і Польщі. Незважаючи на активність сектора чимось таким серйозним я б цей рух не назвав, скоріше просто молодь, яка хоче підтримати свій клуб.