ФК Карлівка - Бруклін (Полтава) 2:0 (25.03.2017)
26 травня 2017
ФК Карлівка - Бруклін (Полтава) 2:0
16:00. 25 березня 2017 року.
Полтава. Стадіон "Динамо". 60 глядачів
Кубок «Відкриття сезону» (аматори)

Перша частина "двійника" тут.

Восени минулого року відбулося відкриття оновленого стадіону «Динамо». Він потрапив до списків програми «Хет-трик» і міжнародна футбольна асоціація виділила кошти на новий штучний газон. Задля збільшення розмірів ігрового поля до стандартних прибрали бігові доріжки і вирізали фруктові дерева, що росли біля стін мусарні. Також зникло ігрове поле для гри у городки. Натомість маємо трибуну з пластиковими сидіннями на 300 тузів і щогли з освітленням. Цікаво, чи буде воно ввімкнене хоч раз?

Команди тим часом вже розминалися на полі. На трибуні на початку матчу було близько 60 чоловік. Забігаючи наперед, зауважу, що до кінця гри ця цифра зменшилася вдвічі. Дещо орієнтуючись у реаліях полтавського аматорського футболу, я не очікував якоїсь феєрії від цієї гри. В принципі так і сталося. Команди старалися, але майстерності не вистачало. Чого тільки варті 3 виходи сам на сам нападників «Брукліна» на кіпера карлівчан, які закінчувалися бездарними ударами на силу прямо в нього. Та й фанатська складова дорівнювала абсолютному нулю. Я не помітив жодного представника номінальних господарів, які теоретично могли б бути присутні.

Рефері подивився на то і вирішив трохи розворушити ситуацію. За матюки на свою адресу в середині першого тайму він видаляє гравця «Брукліна». О, що тут почалося? Скандали, інтриги, погрози. Особливо на ржачку пробило у перерві (я перемістився з трибуни на протилежну сторону поля, поближче до лавок запасних), коли видалений футболіст намагався довести арбітру, що той не правий. Головним аргументом звучала фраза: «Нє, ну я ж не сказал тебе – Ты заебал! Я же просто сказал тебе – Заебал». Реф стояв на своєму. За що знову ж таки був обложений матюками з усіх боків.

Тайм другий був зовсім сонним і я якимось дивним чином (чи то зловивши гаву, чи забили саме тоді, коли я відвідував місцевий клозет) провтикав перший гол «Карлівки». Стало холодно і я відправився за чаєм на зупинку. Повернувся хвилин через 10 – гадав, що моєю кармою сьогоднішнього дня стануть непобачені голи, але господарі таки спромоглися показати мені результативний удар. 2-0. Після голу до речі прорізався чийсь голос з трибуни: «Карлівка –вперед!» Це і стало єдиним актом фанатизму на цій грі.

Мені сподобався сьогоднішній день. Далі буде!