Райагропостач (Пришиб) - Руслан (Менчикури) 2:0 (12.06.2016)
16 червня 2016
Райагропостач (Пришиб) - Руслан (Менчикури) 2:0
15:00. 29 травня 2016
смт. Пришиб. РМЗ. 100 глядачів
Чемпіонат Запорізької області. Перша ліга.

Почалося міжсезоння, наближалися вихідні, тому вирішив кудись з’здити, як то кажуть «розім’яти м’язи». Недовгий пошук в неті, і матч обрано. Це матч 6-го туру першої ліги чемпіонату Запорізької області. Мають зустрітися «Райагропостач» (смт. Пришиб) та «Руслан»(с. Менчикури). Місце зустрічі – стадіон РМЗ (ремонтного заводу). Забігаючи наперед скажу, що на афіші стадіон був позначений як «Райагропостач». А місцеві називали просто «стадіон». То й не дивно, якщо в селищі один стадіон, то як його ще називати :)

Вдалий розклад «Укрзалізниці» дозволяв вчасно повернутися для перегляду матчу Україна – Німечинна.

Зранку похмуро, але це не зупиняє мене. Двадцять хвилин пішки, і ось я вже на станції «Запоріжжя-2». Вартість квитка за трохи більш ніж двогодинну подорож 14,5 гривень. Як на мене, приваблива ціна. Вже сидячі у вагоні і поглядаючи на будівлю вокзалу, згадую минуле. У буремні 90-і роки кожний виїзд у Дніпро або у напрямку Донбасу для запоріжців починався саме тут.

Так за спогадами минає час у дорозі. У Пришибі також похмуро, але так навіть краще, немає спеки. Піша прогулянка до стадіону займає десь 15 хвилин.

Обходжу стадіон і роблю кілька світлин. Коротко про саму споруду. Трибун немає. Замість них вздовж однієї сторони поля вкопані вживані шини. Сидячи на одній з них я і спостерігав за перебігом подій на полі. Місцеві кладуть між шинами дошки, утворюючи щось на кшталт лав. Роздягальня є тільки для господарів, тому гості перевдягаються просто поруч з власними авто.

Матч розпочався. Господарі грають у синьо-жовтій формі збірної України. З правої сторони грудей маючи емблему ФФУ, а зліва емблему «Райагропостача». Гості виступають у колишній формі донецького «Шахтаря» білого кольору, маючи на груді напис «Руслан», а на спині «Менчикури».

До звітної гри команди розташовувались на 5-ій та 7-ій сходинках турнірної таблиці відповідно. Обидві команди ще не відчували смаку перемог, маючи в своєму активі лише нічиї. Саме бажання перемогти і наклало свій відбиток на малюнок гри. У першому таймі точилася досить рівна боротьба з невеликою перевагою господарів. До речі воротар господарів виглядав дуже колоритно. У другому таймі господарі прибавили обертів і досягли свого, забивши два сухих м’яча. На мою думку однією з причин поразок гостей була коротка лава запасних. В заявці гостей на гру було всього 12 гравців. Тоді як господарі провели декілька вчасних замін, гості не мали змоги цього зробити.

Спостерігаючи за матчем промайнула думка, що десь тут є дверцята у паралельний світ, бо боковий суддя був дуже схожий на мого сина, який саме зараз підтримує збірну України на Євро-2016.

Після матчу прийшлось пришвидшитись, щоб встигнути на більш ранній електропотяг додому.
Після кількох років поневірянь «Металурга» у Прем’єр – лізі саме такі ігри повертають мені бажання цікавитись футболом.

У кінці невеличка порада читачам - не сидить вдома, мандруйте за першої-ліпшої нагоди.

П.С. Гра збірної трохи додала негативу в цей цілком позитивний день.