Horní Měcholupy - Litoměřice 5:2 (19.04.2015)
12 листопада 2015
Horní Měcholupy - Litoměřice 5:2
18:00. 19 квітня 2015 року
Praha. SK Horní Měcholupy. 147 глядачів
Чемпіонат Чехії. Четверта ліга.

Цей матч став другим в Чехіїі і другим за один день в Празі. Між матчами я встиг трохи пожити життя типового туриста та збити лапті об бруківку Карлового мосту і таке подібне. Аж ось прийшлось їхати на матч. На цей раз стадіон, на який я мав їхати, знаходився в передмісті.

Без проблем доїхавши до потрібного району, прийшлось трохи прогулятись пішки, аж поки я дійшов до пункту призначення. Треба відмітити, що розташування стадіону дуже сподобалось. Він знаходиться у великому зеленому парку, поряд поле для гольфу і локальний модерновий ресторан-броварня через дорогу. Вечір обіцяв бути пречудовим. Вхід на стадіон виявився платним, при чому квиток був надрукований на клаптику паперу. На ньому були написані назви команд, що грають, і ціна. Як і очікувалось, на матчі цих колективів до аншлагу було далеко. При вході красувались невелика кафешка з літнім майданчиком, з якого можна було спостерігати за грою, попиваючи пінний напій. Також було декілька лавочок, що розташовувались вдовж поля, а також один столик з трьома стільцями. Роль трибун виконували дерев’яні великі сходи, вони ж були сидіннями. Ця нехитра конструкція мала накриття, що робило трибуни доволі затишними. Таких трибун було дві. Між ними був коридор, який вів у підтрибунне приміщення. Він перегороджувався металевим шлагбаумом за котрим слідкували спеціально натреновані стюарди. Шлагбаум вручну підіймався і опускався у випадку необхідності впустить/випустить футболістів. Перед початком матчу я заскочив в бар подивитись що до чого та взяти пивка. В стадіонному генделі красувались невеликі чи то малюнки, чи то графіті декількох місцевих футбольних клубів, в тому числі Горні Мехолупи, навіть була їхня чорна розетка. Можливо вона була в свій час випущена в єдиному екземплярі, бо ні на одному з відвідувачів гри я не помітив жодної рози.

До початку матчу підзбиралось трохи людей котрі в переважній більшості крутились біля кабака та смакували наїдки. На трибунах також розташовувалась одна велика собака, котра лежала на спеціально принесеному для неї покривалі і розслаблялась. З-поміж інших були помічені декілька людей, яких я бачив ранковій грі. Любителі футболу, що кочують по футбольним матчам є і в Празі. Більш того, як мені здалось, один з гравців господарів, що вийшов в основі, вранці грів банку запасних у Вікторії. Не знаю чи це дійсно так. Можливо це був міраж, навіяний чеським пивом.

Чим гарні матчі нижчих ліг, так це тим, що вони проходять з великою часткою авантюризму і непередбачуваності. Так було і на цей раз. Багато дій молодих гравців раз по раз викликали посмішку. Криві удари, передачі в нікуди, та інші невдало виконані тактико-тактичні елементи. За гру довелось побачити сім голів, що порадувало мене та не порадувало гравців гостей, а також пару батьків одного з гравців Літомержице, котрий був замінений по ходу гри.

Після матчу я перейшов дорогу і попрямував в напрямку міні-броварні Hostivar, котра всю гру мене манила, бо розташовувалась буквально за одними з воріт. Після того, як я осилив бокал, попрямував на зупинку, звідки і поїхав у своє бунгало на іншій стороні річки Влтави. Футбольний день був завершений.